Я не дуже люблю прибирання - це факт, в якому мені важко зізнаватися. Але приходить день, коли безлад досягає якихось критичних норм. Тоді я сумно зітхаю, і вирішую взяти себе в руки, втішаючися тим, що зроблю всю роботу буквально за одну годину, а потім займуся улюбленою справою.
Тоді я відчиняю вікно і рішуче беруся за роботу. Зазвичай, я приводжу до ладу речі на письмовому столі: складаю книжки та зошити, збираю ручки та олівці, розкидані будь-де. Тоді беруся за пилосос. Працюю з ним, вичищаючи диван та килимок перед ним, крісло, а потім і підлогу.
Оглядаю кімнату з задоволенням, роблю відкриття - вона стала затишнішою, охайнішою. Але ж це ще не все. Я протираю від пилу комп"ютер, стіл, підвіконня. Тоді складаю до шафи розкиданий всюди одяг, різні дрібниці.
Здається, все на місцях. Часу пройшло - майже година. І мені тепер зовсім не сумно, а навпаки - весело. Я ще наостанок беруся за швабру та протираю підлогу. В кімнаті свіжо, повітря прохолодне і чисте. Підлога блищить. Всі речі на місцях. Прибирання закінчене. Можна знова займатися своїми улюбленими справами.
Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
Объяснение:
- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!
- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.
- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.
- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.
- Буду старатися!