М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

2. У якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння чи подовження приголосних?
А) вітан…я, попідтин…ю, буквен…ий.
Б) Він…иччина, журавлин…ий, стін…ий.
В) ов…а, бов…аніти, без…вучний.
Г) юн…ат, коміс…аріат, трас…а.
3. У якому рядку тільки перше слово власних назв пишеться з великої літери?
А) (д)ень (с)тудента, (з)олоті (в)орота, (с)емирічна (в)ійна.
Б) (п)резидент (у)країни, (а)кіро (к)уросава, (б)лизький (с)хід.
В) (а)зовське (м)оре, (є)вропейський (с)оюз, (с)вятий (д)ух.
Г) (д)ід (м)ороз, (о)стап (в)ишня, (ч)умацький (ш)лях.
4. У якому рядку пропущено розділовий знак?
А) Вхід до землянки зробили під великим горіховим кущем (Остап Вишня).
Б) Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий (Панас Мирний).
В) А в небі незважаючи на спеку вились жайворонки (М. Рильський).
Г) Тяжко-важко в світі жити сироті без роду (Т. Шевченко).
5. У якому рядку допущено помилку у відмінковій формі імені чи прізвища?
А) Антоном Федоровичем, Сидоренка Олексія, Віро Ігорівно.
Б) Шевченко Тараса, Віро Федорівно, Любове Андріївно.
В) Іллє Йосиповичу, Кушніра Микити, Нінель Шахова.
Г) Максимом Рильським, Явір Оксани, Григорію Івановичу.
6. У якому рядку пропущено розділовий знак?
А) Ждали, ждали – і всі жданики поїли (Народна творчість).
Б) Вірний приятель – то найбільший скарб (Народне прислів’я).
В) Ми молоді й зелені, за нами майбуття (За П. Тичиною).
Г) Україна це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та
молочнії ріки (С. Васильченко).
7. У якому рядку допущено помилку у слововживанні?
А) Спробуйте висвітлити це питання самостійно.
Б) Сполучними діями ми можемо відстояти незалежність країни.
В) Після розмови тато сидить замучений.
Г) Українська сцена багата творчими індивідуальностями.

👇
Ответ:
R456
R456
12.06.2020

ответ:1а

Объяснение:

4,5(75 оценок)
Ответ:
Lera2010K
Lera2010K
12.06.2020

2. А

3. Б

4. В.

5. Г

6. А

7. Г

Объяснение:

Ось думаю до

4,6(52 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
SureckMozg
SureckMozg
12.06.2020
1. ми народжені з єдиною мовою і маємо нести її у серці до кінця життя, не зраджуючи своїм корінням... Це наше рідне, а рідного стидатися соромно
2. завжди варто підбирати слово, його силу і спрямованість на адресата, беручи до уваги реакцію людини на нього, щоб не було воно їй образою або докором
3. навіть від гарних слів може бути погано, якщо ці слова є брехнею або сказані не від душі, іронічно
4. того, що уже сказано не повернути, тому маємо спершу думати, аніж говорити, бо можна наговорити купу зайвого і непотрібного, а буде пізно
4,5(12 оценок)
Ответ:
Aleks2281338
Aleks2281338
12.06.2020
Слова Вони ж також допомагають цій майже безсмертній силі управляти людьми. Без слів не було б підлабузників і лицемірів, не могли існувати добро і зло. Світ втратив би барву, став сірим, нецікавим, пустим. Завдяки словам яскравіє не тільки світ, а й людина. Всі емоції й почуття виникають здебільшого від слів. І все частіше слова розкривають сутність людини, роблячи її беззахисною, відкритою всім і всьому: пліткам, чуткам, розмовам злих язиків. Навряд чи хтось може втриматись від того, щоб не перемити кісточки тій чи іншій людині зі знайомими, друзями, товаришами. А слова виростають як квіти на лугу, цвітуть,переливаються палітрою кольорів природи. Коли ж людина говорить, то зриває ці квіти і збирає у букет, даруючи їх тій людині, про яку веде мову. Інколи ці квіти ніжно-рожевих тонів, іноді чорного траурного відтінку, а іноді й дарують зів'ялі пониклі букети. Певно, ніжні ароматні квіти приносять друзі, чорні – вороги, а зів'ялі – лицеміри. На жаль, ці букети невидимі, побачити їх майже неможливо. І тільки солодкий нектар зів'ялих квітів лягає тобі на вуста й затьмарює обережність. І ті ж слова розкривають тебе, забирають щит таємничості і віддають на поталу ворогу. Дивлячись від рани, яку завдає лицемір, людина лікує свій душевний біль. Можуть пройти і роки, й десятиліття, поки та рана затянеться й заживе. Рани заживають завжди. А шрами залишаються назавжди…
4,5(56 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ