История Украины- составляющая всемирной Истории. Истоpия - это человеческая память. Как нельзя представить человека без памяти, так не существует народа без истории. История - это опыт поколений. Она учит что нужно взять с собой в будущее, а лучше оставить, как воспоминание. Учет положительного опыта, дает возможность выйти на новый уровень развития, избежать ошибок, которые допускали наши предки, убережет нас от просчетов в настоящем. История украинского народа переполнена трагическими страницами. Но это наше наша память, и мы имеем повод для гордости.
Стиль - научный
Объяснение:
Надеюсь что
Хотіла б я у за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна.
За мною вслід плили б мої пісні,
хвилюючи, як та вода лагідна,
все далі, далі…
І вода помалу
мене б у легкі хвилі загортала
І колихала б, наче люба мрія,
так тихо, тихо…
Я ж, така безвладна,
дала б себе нести і загортати,
пливучи з тихим, ледве чутним співом,
спускаючись в блакитну, ясну воду
все глибше, глибше…
Потім би на хвилі
зостався тільки відгук невиразний
моїх пісень, мов спогад, що зникає,
забутої балади з давніх часів, –
в ній щось було таке смутне, криваве,
та як згадати? Пісня та лунала
А потім зник би й відгук –
і на воді ще б колихались тільки
мої квітки, що не пішли зо мною
на дно ріки. Плили б вони,
аж поки в яку сагу спокійну не прибились
до білих водяних лілей, – там стали б.
Схилялися б над сонною водою
беріз плакучих нерухомі віти,
у тихий захист вітер би не віяв;
спускався б тільки з неба на лілеї
і на квітки, що я, безумна, рвала,
спокій, спокій…
Це односкладне речення, тут лише присудок, наступити це-присудок