Перше речення:Хліб,(хто?що?.Частина мови-іменник,у реченні виступає підметом)і сіль(хто?що?.Частина мови-іменник,виступає підметом у реченні)завжди(коли? у реченні виступає обставиною) мали стояти(що робили? дієслово,присудок) на столі(де? обставина) українця(кого? додаток)
Друге речення:голубі,сині,фіолетові,рожеві(однорідні прикметники,відповідають на питання які?) пасма(хто?що?,підмет,іменник) снувались(що робили? дієслово,
присудок) над горами(де? обставина)
Третє речення:Над лісом(де? обставина) і над полем(де? обставина) чути(що робити?,дієслово,присудок) спів(хто?що? іменник,підмет) жайворонка(кого? додаток)
Успіхів❤
Відповідальність - це така річ, яка не існує сама по собі, а завжди розглядається в певному контексті. Деякі погляди на відповідальність в нашому суспільстві настільки масштабні, що визначити правильну поведінку людини досить складно. Чим більше відповідальність, тим менше людина здатна щось змінити і вплинути на те, за що він відповідає. Іноді саме для того, щоб зменшити свою відповідальність, люди навмисно збільшують масштаб справи таким чином, що потім майже неможливо знайти тих, хто відповідає за ті чи інші події.
Людину можна назвати справжнім і повноцінним членом суспільства лише тоді, коли він здатний відповідати за те, що він робить. Людина завжди повинен відповідати за свою поведінку, свої вчинки, міцно тримати в руках свою долю, бути готовим до будь-яких випробувань, постійно прагнути до перемог в особистому житті.
Відповідальність - це обов'язок людини перед кимось або перед чимось то.Напрімер, громадський обов'язок, совість і честь, життєва позиція і ставлення до оточуючих згідно громадських моральних норм і принципів є мірою нашої відповідальності перед суспільством. Крім того, кожна нормальна людина повинна вміти керувати собою, своєю поведінкою. Самовиховання також є проявом відповідальності, свідчить, що людина вже досить зріла і духовно стійка особистість.
Багато поколінь наших предків жило і діяло по девізом «Я відповідаю за все!». Орієнтуючись на це гасло, вони ставали справжніми людьми, здатними на подвиги заради інших людей, заради Батьківщини. Під час Великої Вітчизняної війни наші співвітчизники, втративши ноги, билися з ворогом, навчившись керувати літаками, а після війни - машинами і