моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.
той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.
«доля» — дуже складний і неоднозначний термін. чи можна сформувати долю? сформувати, зліпити, як із сирої глини, своє життя. хтось упевнений, що «робить долю» сам, для іншого це карма, визначене майбутнє. тому свою роботу я назву так: «що формує особистість людини». особистістю прийнято вважати сукупність рис характеру, які людина проявляє в різній обстановці. і чим більше таких рис, тим, як правило, цікавіше для нас ця персона. «це особистість! » — говорять про людину неординарного, упевненого в собі, що має вплив на інших людей, авторитету. на формування особистості впливає не тільки виховання й обстановка в сім’ї, але й пізніше, уже у свідомому віці, прагнення культурно розвитися, досягти якихось ідеалів, бажання бути потрібною й корисною людиною для суспільства, а може, і одержати повагу й пошану, стати знаменитим.
саме від того, що ми хочемо одержати від життя, від запитів, і залежить наша доля. всупереч сформованій думці, що людина дорослішає до вісімнадцяти років, скажу — особистість формується протягом всього життя. і якщо говорять, що його вже ніщо не змінить, йому вже тридцять, це жахливо! адже рік у рік ми розвиваємося, збагачуємо себе новими знаннями, аналізуємо їх, якось реагуємо, а виходить, змінюємося. тобто із усього вищесказаного можу підбити підсумок, що в першу чергу людина формує свою особистість сам, а виходить, і «створює» свою долю. крім цього великий вплив має початкове виховання, перший поштовх до розвитку. з іншого боку, діють не залежні від нас обставини. як говориться, «життя кидає нас зі сторони убік». чомусь найчастіше «цікава особистість» виявляється людиною, що пережила багато прикростей і нещастя, людиною із трагічною долею й важким дитинством. це вже стає якимось стереотипом. багато підлітків упевнені, що, щоб стати зіркою, треба втекти з будинку, посваритися з усіма друзями й т.д. трагедія життя стає невід’ємним компонентом шляху до досягнення успіху або слави. і часто забувається саме головне — талант.
так, можу погодитися: нещастя загартовують людину, роблять його більше твердим і критичним, але не вони породжують талант, це речі друг від друга незалежні. долю людини формує, якщо так взагалі можна виразитися — формує, він сам й різні обставини й ситуації, у які він попадає не зі своєї вини. тобто існують два початки в долі: особисте і випадкове можна назвати його предначертанное, тому що випадки править нами або вищою закономірністю, не відомо нікому. ми маємо безпосередній вплив на долю, можемо її змінити, прагнучи до тих або інших ідеалів, досягаючи певних цілей. усе в наших руках!
А) мамо, сину, природо