Зробити повний синтаксичний розбір речення .Збоку дивитися легко одначе не так воно бігтиз нас подумалось в ті дні, яким великим може бути внесок письменника у духовне життя нації (О. Гончар).Б: Ми, як відомо, не з полохливих (М. Подолян).В: Як мовиться, хмара сонця не заступить (М. Подолян).Г: Всесвітові, як твердять учені, приблизно 20 мільярдів років (М. Подолян).Знайдіть складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною.А: Сьогодні я в морі любові, душа — як у зорях блакить (В. Сосюра).Б: ...Немає на світі нічого трагічнішого, ніж людство без майбутнього (І. Жиленко).В: Немов стріла з натуженого лука, розлука в серце вдарила моє (М. Ткач).Г: І от земля — не золото, а мідь, і небо — не блакить, але залізо (Є. Маланюк).Укажіть, яке складнопідрядне речення має підрядну допустову частину.А: Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе (В. Сухомлинський).Б: Праця стає великим вихователем, коли вона входить у духовне життя наших вихованців (В. Сухомлинський).В: Матері боляче, якщо її син став поганою людиною — ледачою, бездушною, слабовільною, лицемірною, нечесною (В. Сухомлинський).Г: Природа стає школою розумової праці лише за умови, що дитина абстрагується від речей, що її оточують, починає мислити абстрактно (В. Сухомлинський).Укажіть складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною.А: Хай говорить серце... Невиразно воно говорить, як весняна річка (Леся Українка).Б: Хай у колі і справ, і пісень найсердечніші будуть в нас стрічі (П. Усенко).В: Збоку дивитися легко, одначе не так воно бігти (О. Гончар).Г: І де б я не був за далекою даллю, тебе, Україно, завжди пізнаю... (А. Малишко)Виділіть серед наведених речень складнопідрядне з підрядною з'ясувальною частиною.А: Літо осені питає, де поділись журавлі (В. Китайгородська).Б: Душа, як день, також розвидняється, бо ми зіткані із сонця (Р. Дідула).В: Як поле чекає на сівача, так дівоче серце на любов (М. Подолян).Г: Щастя — це діти, котрих вдається виховати такими, якими ти хотів бачити їх (3 журналу).Знайдіть складнопідрядне речення, підрядна частина якого пояснює в головній іменник.А: Тільки справді сильні духом могли звершити ту страдницьку і героїчну путь, що від закривавлених мурів Бреста... пролягла у безсмертя (О. Гончар).Б: Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь — два великих начала (Р. Гамзатов).В: А ця рука, що тільки не торка, дає усьому руху, льоту, росту... (В. Бичко)Г: На землі блажен навіки той, хто не тліє, а горить (В. Сосюра).
"Лісова школа"
У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...