дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в інтернеті – нібито різна людина. чому це так? мабуть, тому, що в інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. я намагаюсь як в інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
я прагну жити не лише віртуальним життям. я вважаю, що всесвітня павутина має чимало переваг. проте світом інтернету не варто захоплюватись аж занадто. адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. а головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Відповідь:У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Подробнее - на -
Пояснення:
Прості:
Недурно всі в сім'ї взивали його "свекром".
Що мені та школа — хліба дасть?
Хай його батько стеряється!
Десь ти, Василю, старшиною будеш колись, що такий сердитий!..
Ги!.. — засміявся Василько, соромливо закриваючись рукавом.
Складні:
Дома Василько часом як почне "старувати", то всі тільки дивуються!
Батькова розмова йому до вподоби, проте він стережеться, чи не жартує батько.
Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса — кличе Василька одягатись.
Василько зліз з полу, взяв палець у рот, боком виходить на середину хати.
В громаду ходити — Василько залюбки ходив би, а от податки платити — то вже й не до душі йому...