Описати картину Ф. Манайла "Золота осінь" пропоную так: На картині Ф. Манайла "Золота осінь" зображена найрізнобарвніша та найчарівніша пора року - осінь. Перед очима глядача розгортається гарний пейзаж. На першому плані ми бачимо пожовклу траву та потічок, що ховається вдалині. Праворуч стоять хатинки, зроблені з дерева. Вони ховаються в барвах рослин. Над ними височіють дерева на довгих ніжках. Усі рослини вбрані в золоті, червоні та зелені одежини. За будинками видніються гори. Вони вражають нас своєю величчю. Картина Ф. Манайла дивує мене кількістю своїх барв. Дивишся на неї та розумієш усю красу жовтокосої осені-чарівниці. Тиха річка, сільські хатинки, білесенькі берізки та височенні гори створюють атмосферу спокою та надихають. Осінь - це справжнє свято краси, яке зачаровує кожного гостя цього торжества.
Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило. До лави підійшла дівчина трохи старша за мене і побачивши в моїх руках книжку, посміхнулась і розповіла про те, як вона вже не сподівалась відшукати її. Ми багато розмовляли і знайшли багато спільного в нашому світогляді і інтересах. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.
Відповідь: В. Не гоже хвалити у вічі й ганити позаочі.