Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
1) Хто-небудь відчуває душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін. «Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився» (М. Коцюбинський) 2) Кажуть про тих, кому пощастило уникнути загибелі чи великої біди, кому таланить у житті. 3) Бути у назвичайно піднесеному стані. «Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо» (А. Федькович) Або з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. «Вона біжить, не чуючи під ногами землі» (В. Речмедін) 4) Радіти, відчувати надзвичайне задоволення, відчувати безмежне щастя.
Відповідь:
Пояснення:
Означ. підм. підм. прис. обст(з неба) дод. дод. прис.