Объяснение:
Після довгого зимового сну прокинулася чарівна природа. І я зрозуміла, що весна прийшла в мій рідний край.
Повітря стало таке тепле. Небо одягнуло блакитне платтячко. А на ньому золота корона – сонце. І його блискучі промені оживили усе: землю, дерева, кущі. На деревах з’явилося зелене листячко. На землі буяє свіжа трава. У лісі прокинулися звірі від довгого відпочинку. Розтанув сніг, лід, на землі з’явилися перші підсніжники. В гаю було чути спів солов’їв та інших птахів .
Все ожило та загомоніло з приходом весни.
Я гадаю, що весна дійсно якась чарівниця. Усе чарує та й чарує! Начарувала дуже гарну красу! Особливо квітки – підсніжники.
Объяснение:
Напевно, у кожної людини є своє улюблена домашня тварина. У нашій родині це собака.
Нашому чотириногому вірному другові вже п’ять років. Історія його появи проста: ми всією сім’єю ходили на пташиний ринок, щоб вибрати кошеня. Але, коли проходили повз господарів, що продають цуценят, нашу увагу привернув пухнастий білий клубочок. Це було щеня безпородної собаки невеликого розміру. Цуценя продавала жінка, вона запевнила нас, що з таким «чудом» нам буде весело. Незважаючи на те, що метою нашого візиту на пташиний ринок було придбання породистого кота, всі відразу забули про це. Цуценя зачарувало всіх своїм розумним поглядом, ми прийняли одноголосне рішення, взяти його в свою сім’ю.
Цуценя, а це була дівчинка, ми назвали Каштанкою. Наша Каштанка виявилася дуже розумною собакою. У нашому дворі вона відразу стала господинею. Смішно було дивитися, як вона віддано охороняла територію дитячого майданчика, коли туди заходили «чужі» кішки або собаки: маленька, але, як дзвінко гавкала. Всі наші сусіди відразу полюбили Каштанку.
Зараз нашій Каштанці вже п’ять років. Вся моя родина рада, що тоді ми купили її на пташиному ринку. Вона приносить нам багато позитивних моментів. Якщо у когось поганий настрій або хтось засмучений, Каштанка обов’язково «поспівчуває». Нашим вихованцем ми дорожимо і піклуємося про нього.
Нещодавно я прочитала захоплюючу повість по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем.
Автор любить природу. У творі він точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаємо, то переживаємо разом з героями.
Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею.
Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, їхня чудова та незвичайна дружба.
Объяснение: