Художній текст про свою улюблену тварину можна скласти так: Моя улюблена тварина – собака. Я люблю собак за їх відданість, приязність, веселий норов. Вони справжні товариші для своїх хазяїв, які ладні до у скрутні часи: підняти настрій, бути поряд, коли сумно, або навіть захистити від нападників. У мене є пес. Його звати Віллі. Ми з мамою знайшли його на вулиці ще маленьким щеням. Він спритний, сильний та добрий. Віллі вміє виконувати команди «Сидіти!», «Дай лапу!», «Голос!». А ще він дуже відважний. Одного разу, коли я вигулював свого собаку о шостій ранку, на сусідній вулиці сталося лихо – на жінку напав грабіжник. Мій пес почув, що жінка кричить і просить про до Тоді він налаяв на грабіжника, той злякався і втік. Отже, собаки – дуже гарні і віддані тварини. Вони ладні прийти на захист, коли людина цього потребує. І завдяки своїй мужності й хоробрості врятувати не лише свого улюбленого хазяїна, а й простого перехожого, що потрапив у скруту. Завдяки всім цим позитивним рисам собаки і є моїми улюбленими тваринами.
Має [ м а й е] - 3 букви, 4 звуки, наголос на першому складі [м] - пригол., дзвінк., сонорний, губний, твердий. [а] - голосний, наголош. [й] - пригол, дзвынк.. сонорн., м"який. [е] - голосн.. ненаголош.
земля - [з е м л а] ( у транскрипції справа вверху над е треба надписати и - це означає, що ненаголошений е у вимові наближається до и, а над л треба поставити скісну рисочку - це означає. що звук л - м"який) Наголос на другому складі. 5 букв, 5 звуків. [з] - пригол., дзвінк., свистячий, тверд. [е з наближ до и] - голосн., ненаголош. [м] - пригол., дзвінк., сонорн., губн., тверд. [л] -пригол.,дзвінк.,сонорн.,м"який (не забудь поставити справа над л скісну рисочку на позначення м"якості) [а] - голосн., наголош.
У школі пасти задніх не треба.Щось сказав попав пальцем у небо.Ми з моєю зїли разом пуд солі.