1. У якому варіанті представлено речення з однорідними підметами? А Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький). Б Праця чоловіка годує, а лінь марнує. В Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо (За Є. Гуцалом). 2. У якому варіанті при узагальнювальному слові ставимо двокрапку? (Розділові знаки не розставлені) А Зима це період зимових свят, подарунків та канікул. Б Дерева кущі птахи все завмерло навколо. В Я зробив усі завдання розв’язав задачі, написав вправу. 3. У якому варіанті представлено речення зі звертанням? А Мабуть, весна принесе з собою і радість. Б Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно. В Поля, ліси, гори — усе сяяло після дощу. 4. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки? А Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди. Б Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди. В Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди. 5. У якому варіанті правильно виділене вставне слово? А Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче. Б Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче. В Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче. 6. У якому варіанті представлене складне речення? А У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхтариками святкова ялинка. Б Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний (В. Козаченко). В Засмутилося Літо, а тоді усміхнулося. 7. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки? А Панас Мирний писав — «Життя — стерняста нива». Б Панас Мирний писав: «Життя — стерняста нива». В Панас Мирний писав: Життя — стерняста нива. 8. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки? А Уже відспівав свою мелодію березень, і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур). Б Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір, у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур). В Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур). ► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою. 9. Установіть відповідність між реченням та наявністю в ньому даної синтаксичної конструкції(Розділові знаки не розставлені): А однорідні члени Б звертання В вставне слово Г дві граматичні основи 1 Я посміхнувся і ліс вже не був по хмурим. 2 Зігрій мене сонечко своїм теплом. 3 Зима напевне буде суворою. 4 Раптом вітерець в над зимовим лісом. 5 Пролетіла ворона і змахнула сніг на доріжку.
Дієприслівник означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета: Відпочиваючи, читаю.
Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду. Час у них не визначаємо.
Дієприслівники недоконаного виду (що роблячи?) називають дію, одночасну з основною дією.
Вони творяться від теперішнього часу дієслова за до суфіксів -учи (на письмі ще -ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для II дієвідміни. Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що роблять?) і -ть замінити на -чи: несуть — несучи, борються — борючись, гуркотять — гуркотячи.
дієслово в 3-йособі множини (вони)(що роблять?) пишуть
пишу
чить
дієприслівникнедоконаного виду(що роблячи?)пишучи
Зауважте! У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и. Дієприслівники треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному відмінку множини, які на відміну від дієприслівників мають закінчення -і: дієприслівники відповідають на питання що роблячи? (сяючи, ревучи, сидячи), дієприкметники — на питання які? (сяючі, ревучі, сидячі).
Дієприслівники доконаного виду (що зробивши?) називають дію, яка передує основній дії: Відпочивши, читаю.
Вони творяться від минулого часу дієслова доконаного виду (що зробив?) за до суфікса -ши: сказав — сказавши, приніс — принісши, переміг — перемігши. У кінці цих дієприслівників теж завжди пишеться буква и.
минулий час дієсловадоконаного виду (що зробив?)написав
написав
+ши
дієприслівникдоконаного виду(що зробивши?)написавши
У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + чи – змагаючись, задуматись (задумався) + ши – задумавшись.
Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії. У такому разі дієприслівником позначають менш важливу, другорядну дію.
Наприклад, не можна вжити дієприслівник в реченні Коли в грядуще дивимось сьогодні, нам уявляються лави молоді, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: дивимось — ми, а уявляються (хто? що?) — лави. І навпаки, в реченні Коли в грядуще дивимось сьогодні, бачим лави молоді можна вжити дієприслівник, бо обидві дії стосуються того самого діяча ми — ми дивимось і ми бачим: В грядуще дивлячись сьогодні, ми бачим лави молоді... (М. Нагнибіда.)
Дієприслівник прилягає до присудка, окреслюючи другорядний процес, що його зазвичай виконує підмет. Розгляньмо три речення:
1. Сонце піднімається з-за обрію та освітлює долину.
2. Піднімаючись із-за обрію, сонце освітлює долину.
3. Сонце піднімається з-за обрію, освітлюючи долину.
У реченні (1) суб’єкт — сонце є підметом, який виконує два рівноправні процеси (піднімається та освітлює).
У реченні (2) мовця цікавить передусім освітлювання долини, тобто процес освітлює буде основним, а поданий дієприслівником піднімаючись — другорядним, що супроводжує основний.
У реченні (3) навпаки, йдеться насамперед про рух сонця, тому другорядний процес подано дієприслівником освітлюючи.
Объяснение:
все остальное сам(а)