Серед мовних ознак публіцистичного стилю — використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, риторичних запитань, тверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою саме публіцистичному стилеві, є відверта підкреслена оцінність, що виявляється у вживанні оцінних слів.
Роботу над твором на суспільну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропонованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з'ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що менш важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитись через несуттєвість або неактуальність.
Після цього потрібно обміркувати головну думку майбутнього твору — висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.
Наступний етап роботи над твором — це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики або те, що у вигляді фольклорних творів зберігає народна пам'ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також власною уявою.
Систематизувати ретельно дібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору. Оскільки твір традиційно має такі структурні елементи, як вступ, основна частина (виклад) та кінцівка (стосовно до твору-роздуму — висновок), план має бути складним.
Склавши на чернетці план твору, можна перейти до наступного етапу роботи — створення тексту. Відступів від плану не слід уникати — навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором.
Основні вимоги до твору-роздуму такі: чітке формулювання тези, добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання — добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають «вимахам вибраного стилю.
«Особливості твору на суспільно-політичну тему»
1. Робота над твором-роздумом на суспільно-політичну тему передбачає з'ясування проблем, що стосуються життя і політики нашої держави.
2. Композиція тексту-роздуму має такі обов'язкові компоненти, як теза (основна думка), докази (прямі, коли теза обґрунтовується безпосередньо, і непрямі, коли тезу обґрунтовують шляхом спростування інших думок, протилежних тій, що до-водиться), висновки. Теза, як правило, міститься на початку висловлювання, проте іноді перед нею ще буває невеликий вступ.
Твір на хотинську і т.д
Объяснение:
Хотинська фортеця — це фортеця XIII–XVIII століть, що тепер є Державним історико-архітектурним заповідником. Розташована вона у старовинному буковинському місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. «Хотинська фортеця» входить до рейтингу «Сім чудес України». Свій початок фортеця бере від дерев’яного форту, зведеного Володимиром Великим ще у 10 столітті.
Багато хто впродовж сторіч хотів захопити Хотинську землю - і молдавські князі, і польських королі, і турецькі султани. Тому за наказом короля Данила Галицького було побудовано кам’яну Хотинську фортецю. Протягом століть Хотинська фортеця знала і часи розквіту, і занепаду, але кожного разу відновлювалась наче міфічний птах Фенікс. Фортеця бачила і несчисленні полчища вояків з Османської імперії, і вояків князя Дмитра Вишневецького (славетного Байди) та Петра Дорошенка. Двічі у Хотин входили війська Богдана Хмельницького під час Визвольної війни проти польської шляхти.
Хотинська фортеця прославилася і тим, що під її стінами у вересні – жовтні 1621 р. величезна армія (240–300 тисяч воїнів) султана Османа II зазнала поразки від об’єднаного козацько-польського війська. Ця перемога зупинила експансію яничар у Західну Європу.
Безліч кривавих битв проходили під стінами Хотинського замку. Коли у 1739 році Хотинську фортецю взяли війська Російської імперії, Михайло Ломоносов написав «Оду про взяття Хотина».
У 1826 р. місто Хотину отримав герб, де зображена срібна фортеця з трьома баштами на золотому полі, над ним хрест-навхрест – дві шаблі лезами вниз, а зверху – срібний хрест.
Навіть ті, хто ніколи не бував у Хотині, безумовно бачив Хотинську фортецю, бо саме там знято багато художніх фільмів на історічні теми. Серед них: «Захар Беркут», «Три мушкетери», «Гадюка», «Стріли Робін Гуда», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Запорозька Січ».
Подробнее - на -
Объяснение:
Б