1) Орфографічний практикум - На місці крапок, де потрібно, поставити пропущені літери. Пояснити правопис слів. Прис..расний, контрас.ний, прихвос..ні, сон..це, чес.ний, мес..ник, сер..це, студен..ський, фашис.ський, влас..ний, очис.ний, дилетан..ський, доблес..ний, кож..ний, по..лати, ровес..ник, сви..нути, хрус..нути, совіс..ий, ус.ний, цілі..ний, словес..ний, виї..ний, шіс..десят, зліс..ний, у кіс.ці, шіi..надцять, капос..ний, журналі..ський, варті..ний, ях..смен, якіс..ний.

2) Дослідження-трансформація Утворити від поданих іменників прикметники. З'ясувати, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких — ні. Честь, контраст, проїзд, користь, баласт, пестощі, щастя, тиждень, зап'ястя, компост, кількість, кореспондент, область, радість, захист, пристрасть, якість, агентство, студент, совість, пропагандист. вартість, парламент, інтелігент.

👇

Ответ:

Uprava

24.09.2021

Відповідь:1. Пристрасний (бо пристрасть), контрастний ( бо контраст), прихвосні, сонце, чесний, месник, серце, студентський( бо студенТ), фашистський, власний, очисний, дилетантський, доблесний,кожний, - ,ровесник, свиснути, хрусьтнути, сервісний, усний, цілісний, словесний, виїзний, шістдесят,злісний, у кістці, шістнадцять, капостний, журналістський, вартісний, яхтсмен, якісний.

2. Чесний, контрастний, проїзний, корисний, балансовий, пестливий, щасливий, тижневий, зап'ясний, -, кількісний, кореспондентський, обласний, радісний, захисний, пристрасний, якісний, агентський, студентський, совістний, пропагандистський, вартісний, парламентський, інтелігентний

Пояснення:

4,5(55 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

ujbgb

24.09.2021

Https://studfile.net/preview/5706183/page:21/
«А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!» - так щемливо-ніжно зверталася до своєї землі Леся Українка (1871-1913), поетична мовотворчість якої стала найвизначнішим явищем української культури пошевченківської доби. Розвиваючи літературні традиції Кобзаря, вона водночас сприяла утвердженню єдиної літературної мови на всьому ареалі українського етносу і, що особливо важливо, невтомно працювала над її творенням.

Поетична, літературно-критична, публіцистична та наукова творчість і активна громадська діяльність Лесі Українки припадає на час повної офіційної заборони української мови в царській Росії. Але цей час мав і інші прикмети: розмовна українська мова в устах українського народу незнищенно жила на побутовому рівні, творила дива в пісні й художній творчості; пробуджувала національну самосвідомість передової української інтелігенції, зростала й мужніла українська суспільна думка, яка доходила до того, що без вільного розвитку української літературної мови не буде поступу в українській культурі і не буде повносилою українська нація в сусідстві з іншими слов'янськими.

І.Франко, рецензуючи її збірку «На крилах пісень», зазначив, що Леся Українка вже відійшла від шевченківського романтизму, який помітний у «Русалці», вона «сама має, що сказати читачам, у самої наболіло на душі чимало, у самої поетичне слово доспіло і сиплеться, мов золота пшениця».

Леся Українка належала до високорозвинених і надзвичайно сильних мовних особистостей, які впливали на розвиток української літературної мови як свого часу, так і на перспективу. Вплив цей здійснювався власною літературною мовотворчістю та національно-визвольною й соціолінгвістичною позицією, яка виявлялася не тільки у висловлюваннях Лесі Українки про становище й стан української мови, а й у її мовних вчинках. Образ співця є наскрізною домінантою всієї її творчості, він носій ідеї звільнення, боротьби, утвердження правди. Образи поетів, співців, Антеїв, поетичні заклики, звернення до пісні (вільної визволеної, гучної, голосної, непокірної, невільницької, палкої, переможної, потужної, урочистої, щирого злота пісень), до слова (вразливого, забутого, невимовного, пророчого, крилатого, слова-меча, слова-зброї, слова-вогню, слова-криці), до думки (вільної, ясної, дзвінкої), мови (огнистої, щирої, рідної, чарівливої) - усе це є стилістичною актуалізацією потреби висловити ще не вимовлене і, можливо, невимовне, збудити до чину. Таке враження, що поетеса відчувала і бачила те, що іншим було недоступне («Мрії у бурю»). Час, у якому вона жила, був позначений національним дискомфортом: заборони та жорсткі обмеження української мови, несвобода національного духу - і до краю загострене відчуття в української прогресивної інтелігенції свого ущемленого національного буття.

4,6(62 оценок)

Ответ:

AnastasiyaSm

24.09.2021

"Одна ластівка весни не робить"

Крилатий вислів, як і багато інших, належить давньогрецькому байкареві Езопу. В одній із його байок розповідається про юнака, котрий розтратив батьківську спадщину. У хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. Та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила.

Поява ластівок справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник.

Вислів «одна ластівка весни не робить» означає, що окремі ознаки, прикмети явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.

4,5(28 оценок)

Это интересно:

Образование-и-коммуникации

28.03.2022

Как вычислить простой процент...

Здоровье

27.08.2022

Естественные способы лечения нарколепсии...

Стиль-и-уход-за-собой

11.01.2023