Ймовірно, ви мали на увазі контрольний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (8й клас). Сам текст для переказу (за Г. Воротнюком) починається так: "Полонивши дивовижної краси українку, турецький паша ладен був узяти її за дружину. Для цього треба було навернути бранку у магометанську віру...". Ось переказ цього тексту:
Білгород-Дністровська фортеця
Колись турецький паша взяв у полон українку дивної краси і був готовий одружитися з нею. Але йому треба було змусити полонянку прийняти магометанську віру. Красуня була дуже горда і не погоджувалася на це. Тоді паша наказав заточити дівчину у фортеці, щоб зламати її волю. Полонянка томилася там багато днів та ночей.
І ось одного дня з рук і ніг дівчини впали кайдани, і двері в’язниці відчинилися самі собою. Коли вийшла вона за стіни, турки остовпіли з подиву, але потім кинулися за нею. На березі лиману турки наздогнали утікачку і підняли вже ятагани, щоб вбити її, але красуня розтанула в тумані. Там, де стояла вона, забило джерело живої прозорої води. Турки ж перетворилися на кам’яних ідолів.
Таку легенду вам розкажуть, якщо ви завітаєте до Білгород-Дністровської фортеці, мури та вежі якої височать над Дністровським лиманом. Вам покажуть башти фортеці: ту саму темницю, з якої, як свідчить легенда, втекла красуня, а також Овідієву башту (де за легендою бував римський поет). Покажуть вам і башту-сховище, де нещодавно було знайдено просо, що пролежало там 250–300 років. Дивно, але, коли це просо посіяли, половина насіння проросло.
Навіть тепер велич і неприступність фортеці вражають. Довжина міцної зовнішньої стіни фортеці - майже два кілометри, висота — до семи метрів, а товщина — до п’яти. Над цією стіною височать башти; всього їх двадцять шість, причому двадцять з них — бойові.
Глибина рову, яким оперезана фортеця, сягає двадцяти метрів, а ширина — десяти. Якщо наближавсяч ворог, його можна було швидко заповнити водою з лиману через спеціальні отвори.
Білгород-Дністровська фортеця є унікальною історико-архітектурною пам’яткою, що зберіглася з часів середньовіччя. Фортеця є витвором слов’янських майстрів, бо про це свідчить напис на одній з башт. Планування фортеці, як і слов’янська в’язь над головним входом, є характерними для слов’янських оборонних споруд. Про слов’янське походження будівлі свідчить багато архівних документів.
Скласти діалог про Святвечір пропоную так: - Привіт, Оленко! Як пройшли новорічні свята? - Привіт, Оксанко! Чарівно! Тепер готуємось до Різдва. - А як ви святкуєте Різдво? - Починаємо святкувати Святвечір. Матуся готує 12 страв. І коли сходить перша зоря, вся родина сідає за стіл. - А твоя мама готує кутю? - Звичайно, який же Святвечір без куті! - А які останні одинадцять страв є на вашому столі? - Ми не дуже традиційні у цьому. Кожного разу в нас різні страви. А у вас? - А в нас, окрім куті, завжди готуються одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково є борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, узвар. - Нічого собі! Ви - справжні українці! - А до вас приходять колядники? - Звичайно. Я це дуже обожнюю і завжди чекаю на гостей! - Я так само. Була рада тебе зустріти! Щасливого Різдва! - Взаємно. На все добре!
Просплять, заплачуть, постелять, виспляться, платять, зустрічатимуть (в тебе уже правильно), шануватимуть (теж правильно), співаються, складаються, співають, дражнять, побачать.
3 особа множини - вони