Ой піч моя піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний був би козак
з мене (Нар. творчість). 2. А потім як зареву: — Ой рятуйте! (Остап Ви
шня). 3. Весно ох довго ж на тебе чекати (І. Франко). 4. Ах ви мрії ви
Милі, дитячі, як обличчя за дальнім вікном (В. Сосюра). 5. Боже Яке пре-
красне, сповнене великих звершень життя на неї чекає (В. Врублевська).
6. Агов Де ви? Агов гов гов (Остап Вишня). 7. I сорока Скре ке ке! При-
летіла. - Що таке? (Д. Білоус).
поясніть написання чи відсутність розділових знаків,
виконайте розбір усіх вигуків як частини мови
Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
— Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл у мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
— Я вас поховаю у морській безодні! — заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Хлопці стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.
Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили рідним дітям.