Мокрий важкий сніг ще прикриває тендітні паростки нового життя, що прокидаються від зимового сну, але сила й енергія молодих пагонів не має перешкод.
Наближення весни відчувають всі в лісі. Звірі втомилися від довгої, голодної, холодної зими, тому подих змін радує та оживляє їх. Білочки метушаться і відшукують останні зимові припаси, ведмеді з запалими боками невдоволено виходять зі своїх барлогів.
Полохливий заєць прожогом перебігає від одного укриття до іншого. Йому ще зручно з високих заметів діставати молоденькі гілочки осик, але його біла зимова шубка збилася жмутами й ось-ось почне розсипатися, поступаючись місцем новому сіренькому костюму.
Скоро настане тепло, все задихає, заспіває, задзвенить. Ні з чим незрівнянне відчуття захоплення і радості очікування переповнює все живе.
