Україна – це моя батьківщина, з нею поєднане моє життя.
По-перше, тут народився, виріс та пішов до школи. По-друге, це край моєї рідної оселі. Адже тут живе моя родина, друзі, знайомі – усі вони дорогі моєму серцю люди. По-третє, гарні традиції захоплюють мене. Їх шаную та люблю. По-четверте, з Україною тісно пов’язана моя рідна мова, яку я вивчаю. По-п’яте задушевна українська пісня не може залишити нікого байдужим.
Україна багато значить для мене, школяра.
маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.
відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві