1. Сонце повільно піднімалося з-за обрію; надворі було тихо та спокійно. 2. Ми зрозуміли: скоро дощ закінчиться. 3. Зникне мова - зникне нація. 4.Хмара виплакала сльози, ними вкрила гаї. 5. Стоїть явір над водою, на воду схилився - сидить козак у неволі, тяжко зажурився. 6. У нашому лузі сталася новина: зацвіла біленьким червона калина. 7. Дуже тішиться бджола: дика груша розцвіла. 8. Бачу: летить чорнокрилий тах. 8. Небо було синіше од моря - море було синіше од неба. 9.Росла, росла дівчинонька та й на порі стала; ждала, ждала козаченька та й плакати стала. 10. Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди. 11. Стеле м'якенько - твердо спить. 12. На годину спізнишся - за рік не наздоженеш. 13. Прийшов ранок - збудились дороги. 14. Защебетав соловей - пішла луна гаєм.
Объяснение:
тверда строфічна форма, шо складається з двох п’ятивіршів та
тривірша між ними на дві рими:
Объяснение:
Рондо А.Казки:Де захват мій бурхливий, наче море? а
Де перша ніжність, перше з щастям горе? а
Минуло все. Розвіялось — мов сон… б
І хоч зривався з уст тоді прокльон, б
Але життя знов вабило просторе. а
На герць я закликав: “Гей, хто поборе?!” а
Не знаючи, що єсть життя закон, б
Що й дужого закутає в полон… б
Де захват мій?.. (а)
І ти вгадаєш вже, кохання зоре? а
Та як же віл мій в темряві розоре а
Належного мені лану розгон?.. б
Де сонце мрій — життя мого вогонь? б
Та ще про що питаєш, серце хоре, а
— “Де захват мій?” (а)
ахатєхоимаедєьчіїдипуе