Лінь - це бездіяльність, відсутність мотивації до вчинків і виконання різних завдань. Лінь - це те, що в нас в голові. І щоб боротися з цим, я роблю декілька речей: читаю книги, відпочиваю на природі, стараюся займатися улюбленою справою та ставити для себе цілі. За до книг і відпочинку на природі я набираюся натхнення і моральної енергії. Якщо я займаюся улюбленою справою, то наповнююся ентузіазмом, а ставлю для себе цілі, тому що "стояча вода тухне". Тобто, якщо я не буду спрямовувати свою енергію в конкретне русло, то вона буде застоюватися всередині і викликати неприємний стан такий як постійна тяга до сну, навіть, коли я не втомлений. Отже, такими я перемагаю свої лінощі й вам раджу спробувати, якщо вас поглинає бездна під назвою "лінь".
Жило собі два брати. Дієслово і Прислівник. І все було у них добре, поки Дієслово не зазнався і не вирішив піти у інше місто, спробувати жити самому.
А шлях його проходив через ліс, болото. Заблукав бідолага! Злякався, бо в лісі було темно, різний шурхіт його лякав, вигуки нічних птахів змушували тремтіти від переляку.
А додому дороги не може знайти. Сів під деревом і заплакав від горя що покинув свого рідного брата.
А Прислівник марно часу не гаяв, не знаходив собі місця вдома. Вирішив йти шукати свого брата-бідолагу. Довго блукав по лісу, аж ось братик знайшовся. Підбігли один до одного, обійнялись. Дуже зраділи цій зустрічі. Соромно було Дієслову, просив пробачення у свого розумнішого брата.
І вирішили вони з того часу ніколи не сваритися. Так і живуть до цих пір в любові злагоді, мирно і тихо, не розлучаючись.