Відповідь:
A) Мені Іван Франко більш цікавий як лірик .
ЯК ЛІРИК - прикладка, яка не відокремлюється
Пояснення:
Б) Сьогодні з ранку до вечора дощ ллє (,) як з відра. - ЛЛЄ ЯК З ВІДРА - фразелогізм, кома зайва
В) Я не для того в снах дитячих вас плекала , мрії , щоб (,) ви(,) розбилися, мов кришталь, травлячи, мов отрута, спогадом(,) мою душу . ВИ не виступає звертанням і не виділяється; МОВ ОТРУТА - порівняння, виділяється з двох боків; СПОГАДОМ не входить до порівняння і не виділяється
Г) Дівчина(,) повільно , наче побоюючись, увійшла до класу. - ДІВЧИНА - підмет і не відокремлюється; НАЧЕ ПОБОЮЮЧИСЬ - ДІЄПРИСЛІВНИК і виділяється з обох боків
ответ: Моє життя- це мрія, мабуть, кожного. Я маю все: прекрасних та люблячих батьків, чудових карапузів сестер та прикольного братика, який тільки пустує. Мої найдурніші мрії збуваються. Ніколи не думала, що вони здійсняться, але я рада, що все так, як є. Я навчаюсь у реально шикарній школі, ви можете мені відкрито позаздрити. Також маю просто суперових друзів, які завжди готові д Моє життя- це просто діснеївська казка
Взял на сайте Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/3742266-pidgotuite-vislovlennya-v-hudozhnomu-stili-6-8-rechen-na-temu.html
Объяснение
вроде правильно
Это он?
Весна
Блакитними очима дивиться мені в очі весна. Вона ще молода, ніжна, усміхається святково й чисто, у її ледь чутному диханні – збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується.
Ще недавно бігла по дніпровських кручах рудою лисицею осінь, бігла барвисто, холодним повівом несло від її прудкого руху. Так недавно дихало в мої думки студеним запахом зів’ялого листя, а вже сьогодні лагідне, напрочуд шовковисте повітря весни купає мої очі. Уся земля наче випромінює благодатну снагу, що помагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським.
Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, вони чують сплески журавлиних сурем у піднебессі.
Упродовж усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться. І тепер, коли прийшла весна, коли війнула мені в груди першими своїми, тонкими, такими пам’ятними запахами, коли все в мен ло, мов вербове пагіння над дніпровською водою, то я добре знаю: очікуване прийшло, наче народжене силою мого бажання, і наймення йому – синя та золота весна на дніпрових кручах.
Объяснение: