- Привіт, Дарино! Ти також прийшла забрати книжки?
- Привіт, Оленко. Так - ось я несу декілька.
- Скоро літо!
- А ще - літні канікули... Як довго я на них чекала!
- Я теж. Які в тебе плани?
- Я обов'язково поїду на море з батьками. Ще я багато гулятиму зі своїми подругами й друзями. Я навіть маю список справ, які я маю зробити до кінця літа!
- Ого! В тебе стільки планів.
- Авжеж, адже літні канікули - найдовші, тому й планів найбільше.
- Не хочеш піти погуляти завтра?
- Залюбки! Зустрінемось біля школи! До завтра!
- До завтра!
Відповідь:
Пояснення:Наше життя - це терен, котрий обплітає нас, завдаючи болю. Хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. І саме в останніх починається духовна стагнація, а іноді - й деструкція особистості.
Ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або вивищати над іншими, показуючи свою силу. Я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. Згадаймо хоча б Чіпку, головного героя соціально-психологічного роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Несправедливо залишившись без землі, юнак не намагається знайти вихід із ситуації, а починає "звертатися до чарки". Розв'язкою всього цього стало вбивство Чіпкою цілої сім'ї. Головний герой показав свою слабкість через жахливу грубість.
Сильна особистісь ніколи не буде самостверджуватися за рахунок інших. Грубі особистості - слабкі.
Объяснение:
Довжина цієї річки досягає дві тисячі шісот вісімдесят п'ять кілометра, а площа басейну дорівнює один мільйон чотириста вісімдесят тисяч квадратних кілометра
Урни з бюлетенями для голосування було відкрито в присутності двісті тридцять шість виборців.
Довжина озера дорівнює шісот тридцять шість кілометра.
За останні роки було надано квартири чотирнадцять п'ятсот шістдесят тисяч сорок восьмому жителю столиці, а для дев'ять тисяч двісті шістдесят п'ять мешканців столиці вони будуть збудовані вже цього року.
Висота Джомолунгми дорівнює вісім тисяч сімсот сімдесят чотири метра.
-привіт данил
-привіт Рома
-ти вже знаєш що незабаром канікули?
-авжеж знаю я так чекаю їх
-Рома а ти вже зробив домашню роботу
-я так жду цих канікул що зробив все домашнє завдання ще в понеділок
-а я ще не виконав дві контрольні роботи та одну практичну
-жалко я думав ми пограємо сьогодні в футбол
-ех вибач якби не ці контрольні то б ми вже давно були на стадіоні
-ну тоді бувай, чим швидше я зроблю контрольні роботи і практичну, тим швидше ми зустрінемо канікули
-пока, надіюсь ми скоро побачимось