Для того, щоб Джонсі захотіла жити, Берман намалював листок плюща. У цей вечір йшов холодний дощ, художник сильно замерз, а містер Пневмонія тільки цього і чекав. Літній чоловік був хорошою здобиччю для виснажливої хвороби.
Зранку Сью зайшла до кімнати Бермана, щоб розповісти про дивний останній листок плюща, який не хотів падати на землю і вже зробив свою гарну справу: Джонсі вирішила, що треба боротися за життя. Вона побачила жахливу картину: Берман лежить на підлозі, у руках тримає пензля, обличчя його у фарбі, як у Мікеланджело під час роботи над фрескою « Сикстинська капелла». Юна художниця зрозуміла, чому не падає лист плюща, хто його намалював. Вона до Берману лягти у ліжко, добре вкутала його і принесла бульйон, а ще попросила лікаря, що оглядав Джонсі, подивитися його.
Лікар оглянув Бермана й спитав: « Чи є у тебе якась мрія?». На що Берман відповів, що мріє намалювати шедевр.
« Свій шедевр ви вже намалювали. Ваш лист плюща врятував дівчині життя. У вас є шанс вилікуватися. Для цього потрібно лише сильно захотіти й мати мрію»,- сказав лікар.
Важко прийшлося Сью, адже їй прийшлося доглядати двох хворих, але вона не сумувала, а тільки раділа з того, що всі живі. Щоб дістати гроші на лікування, дівчина зробила виставку ранніх робіт Бермана і свої. Спочатку роботи не продавалися. Одного разу на цю виставку зайшов подивитися відомий колекціонер. Йому так сподобалися роботи, що він заключив контракт із Сью.
Пройшов час, Берман сказав, що йому краще. Джонсі та Сью дуже зраділи й покликали лікаря. Лікар оглянув хворого й здивувався: « Мабуть вам дійсно суджено зробити ще один шедевр. Можу вас привітати: містер Пневмонія переможений. Мені більше нема чого робити у вас.»
Зрозумівши, що кожну мить треба цінити, Берман та Джонсі взялися за роботу. Через декілька місяців вони вже влаштовували нову виставку. Найкращою роботою Джонсі на цій виставці була картина « Неаполітанська затока».
Объяснение:
Це прекрасне місто під назвою Полтава недарма розташувалося в центрі України. Воно зовсім не схоже на своїх сусідів-мільйонників за швидкістю і ритму життя, і в Полтаві життя тече дійсно розмірено і душевно. Полтава – це, коли шлях з будь-якої точки міста до центру займає лічені хвилини. Так що вже гріха таїти – на відміну від тих самих мегаполісів, в Полтаві у вас завжди є вибір: або проїхатись, або пройтися пішки.
Це місто, якому Микола Гоголь не втомлювався співати дифірамби, залишаючи частинку своїх вражень в багатьох творах. Це і місто, яке є батьківщиною Івана Петровича Котляревського. Поряд з пам’ятниками вічним класикам, в місті з недавніх пір красується пам’ятний знак Полтавській галушці (єдиний у всьому світі, між іншим), ложку з якого вподобали для своїх фотографій всі туристи.
Объяснение:
4)Листя, козацтво, дітвора, молодь, учительство