Жила собі дівчинка. Вона дуже любила квіти. У неї в саду була улюблена квітка – троянда. Дівчинка приходила до неї щодня, завжди приносила з собою келих прохолодної води, поливала квітку та ще кілька хвилин захоплено дивилася на неї, говорячи приємні слова. Кожного дня квітка чекала, коли прийде її подруга, та хвилювалася.
Та ось одного дня дівчинка не прийшла. Квітка довго чекала, але ніхто так і не з’явився.
У саду були також й інші квіти: тюльпани, піони, хризантеми. Вони заздрили Троянді та ревнували дівчину до неї. Троянда похилилася до землі та все слухала: може йде дівчинка. Незабаром інші квіти почали насміхатися з неї, говорячи: «Навіщо ти чекаєш! Вона не прийде, вона знайшла квітку гарнішу за тебе, ти їй більше не потрібна!»
Троянда трохи зажурилася, але трималася гордо і прямо, як благородна квітка. Але з часом вона почала гинути, втрачати свою красу. А квіти все підтрунювали над нею. Троянда не перенесла розлуки.
Через тиждень дівчинка прийшла (вона хворіла) до своєї улюбленої квітки і, як звичайно, принесла горщик прохолодної води. Але вона не знайшла тієї прекрасної троянди!
Шановні учні!
Я дуже рада, що ви любите українську мову. Ви шануєте її, користуєтесь нею у школі, побуті та спілкуванні. Ви сумлінно вивчаєте український правопис. Ви читаєте цікаві книжки, створені для вас українськими письменниками. Ви самі пробуєте писати шкільні твори українською мовою. Ви вивчаєте інші шкільні предмети українською мовою. Все це дуже мені подобається. Так ми збережемо нашу мову для нащадків.
Українська мова - прекрасна. Вона так само прекрасна і має таку саму цінність, як і інші мови. Від імені всіх споріднених мов вас: вивчайте й інші мови, ставайте багатшими. Ніколи не паплюжте, не зневажайте інших мов та людей, які ними говорять. Це недостойно культурної людини.
Ваша Українська Мова.