Усі знають,що кожна людина індивідуальна — та має свій тяжкий характер. У цій повісті описується саме найпоширеніші види. Такі як гордість,заздрість,жорстокість,та інше. Кожна людина по-своєму добра та погана. Важливо друг до друга ставитися добре,та з повагою. Про це і йдеться у цьому творі. Кожна людина проблематична,та треба знайти підхід,до даного характеру,а потім людина сама вам відкриється. Особливо на той час,коли ішла Друга Світова Війна (час коли усе відбувається), у людей були дуже важкі часи,і характери мінялися. Усі були похмурі,сумні. Але зараз усе мирно та спокійно. Яка би людина не була,тяжка за характером,або навпаки, треба знайти підхід,і усе. Так Ніна Бічуя і написала свій твір,і тут,у творі може знайтися і ти.
Настала люта зима. Все навкруги вкрите снігом. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися тваринні істоти, а наші друзі птахи по сніговому килиму мандрують в пошуках їжі. Вони, мені здається, заглядають людям в очі і просять порятунку. Птахи,мабуть, сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під пух і пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все покрито снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб як-небудь зігрітися. Ох, як важко їм це дається! Шукають вони, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий - найважчий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися своїми правами, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревій. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу дуже міцна, жорстка, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу - травичку, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той звичайно ж голодує. А якщо на до пірнатим прийдемо ми ,діти та дорослі люди? Ми звичайно можемо і повинні до своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто - сальця, хто - ягід, хто - хлібних крихіток. О! То скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах, біля віконечок у власних домівках. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці і інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх.Ось так мы можем врятувати життя птахам!
Відповідь:
Усі знають,що кожна людина індивідуальна — та має свій тяжкий характер. У цій повісті описується саме найпоширеніші види. Такі як гордість,заздрість,жорстокість,та інше. Кожна людина по-своєму добра та погана. Важливо друг до друга ставитися добре,та з повагою. Про це і йдеться у цьому творі. Кожна людина проблематична,та треба знайти підхід,до даного характеру,а потім людина сама вам відкриється. Особливо на той час,коли ішла Друга Світова Війна (час коли усе відбувається), у людей були дуже важкі часи,і характери мінялися. Усі були похмурі,сумні. Але зараз усе мирно та спокійно. Яка би людина не була,тяжка за характером,або навпаки, треба знайти підхід,і усе. Так Ніна Бічуя і написала свій твір,і тут,у творі може знайтися і ти.
Пояснення: