Калина-символ України.Як багато пишуть поети про цей символ.Навесні і восени калина зовсім різна.На весні вона цвіте,а восени красується своїми червоними плодами.Цвіте калина білими суцвіттями.Милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає,як тая дівчина молодая.За літо вона росте і вже восени стає червоною,як той мак у полі.Тендітна і ніжна дівчинка стає господарською жіночкою.Так і калина смій ніжний білий цвіт змінює на червоний.Восени калина чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи,так калина приймає участь у ланцюжку живлення у природі.Ягідкі калини гіркі на смак,для людини вона частіше всього постає як ліки.Можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.
Сижу зараз в лікарняному ліжку і дивлюсь на осінній дощ , і згадую вчорашній день... Ми з друзями збирались походити по калюжам ,після дощу.Мама дістала татову дитячу куртку ,яка була на мене зовсім велика.І заставила мене у ній іти до дрцзів.Я зівсно її зняв ,бо подумав що друзі глузуватимуть з мене.А надворі було холодно.Я весь час згадував про мамині слова " Не знімати куртку".Але сміх друзів також був важливим.Мені все було холодно і холодно.Звісно я простудився , але все - таки розпові матусі про цю історію .Вона ніжно мене пригорнула до себе і мені враз стало тепліше. А за вікнами плакав дощ
