Всім нам не раз доводилося бувати у лісі, відчувати весь цей аромат столітніх сосен, та дубів, чути стук дятла, кукування зозулі, пташиний спів, збирати запашні гриби... Вся ця краса так і заманює до себе, вдихає в нас нове життя з чистим повітрям, чистими думками. Хіба не добре мати таке місце відпочинку? Авжеж, звичайно, погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує цей відпочинок. З кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. Дерева забезпечують нас на тільки затишною тінню, чистим та свіжим повітрям, але і є домівкою для багатьох лісових мешканців, і захищають від повені. А ми про це забуваємо, і знову робимо все по своєму, користуємося миттєвою вигодою, не думаючи про майбутнє…
Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.
Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх рукaх,
Всім нам не раз доводилося бувати у лісі, відчувати весь цей аромат столітніх сосен, та дубів, чути стук дятла, кукування зозулі, пташиний спів, збирати запашні гриби... Вся ця краса так і заманює до себе, вдихає в нас нове життя з чистим повітрям, чистими думками. Хіба не добре мати таке місце відпочинку? Авжеж, звичайно, погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує цей відпочинок. З кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. Дерева забезпечують нас на тільки затишною тінню, чистим та свіжим повітрям, але і є домівкою для багатьох лісових мешканців, і захищають від повені. А ми про це забуваємо, і знову робимо все по своєму, користуємося миттєвою вигодою, не думаючи про майбутнє…
Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.
Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх руках!
— Привіт, Ганно.
— Привіт. Я додала тебе у друзі на фейсбуці сьогодні.
— Так, добре. Доречі, про соц.мережі. Учора я спілкувалася з учителем на цю тему.
— І що тобі розказали?
— Головне, не можна розкривати приватну інформацію незнайомцям.
— Це яку?
— Свій номер телефону, адресу та інше.
— Дякую, тепер я буду обережніше.
Також, не можна відсилати свої фотографії без дозволу батьків. Ніхто не знає, що це може бути за людина, з якою ти тільки що познайомився.
— Так, а ще я чула, що не можна погоджуватися на зустріч с людиною, з якою ти тільки що познайомилися в інтернеті.
— Ти права. Але якщо це необхідно, спочатку треба спитати батьків, а зустріч повинна відбутися у громадському місці й у їх присутності.
— Добре. Є ще щось важливе?
— Не треба відповідати на грубі і невиховані листи. І самому не треба шкодити та заважати іншим користувачам.
- Дякую, тепер я буду обережніше