кожній людині для життя потрібні певні ресурси. найпростіші з них – це їжа, одяг, житло. у сучасному світі з’являється все більше речей, які людина прагне мати заради комфорту та можливостей. але для того, щоб все це взагалі було, людина має трудитися, прикладати зусилля, використовувати свої знання та таланти. навіть первісні люди мільйони років тому мали щось робити, аби щось мати. спочатку вони ходили, шукали, збирали та зберігали продукти, потім займалися мисливством, риболовлею, згодом стали застосовувати знаряддя праці, вивчали навколишній світ. це зрештою поступово призвело до того науково-технічного прогресу людства, який ми спостерігаємо зараз. і все завдяки праці людей.
праця завжди годувала людину. щедра земля дарувала врожай хліборобові, майстерність та вправність приводила покупців на товари ремісника, сила та сміливість видобувачів підкоряла багаті на корисні копалини надра землі, розум та кмітливість вчених приводила до нових відкриттів та винаходів, якими тепер користується все людство.
людина, яка вміє та любить працювати, в усі часи користувалася повагою інших. той, хто вміє щось робити, тем більше добре, завжди прогодує і себе, і родину, вважалося у народі. нажаль, крім тих, хто готовий чесно працювати, серед нас завжди знаходяться ті, хто сам нічого робити не хоче, а от привласнити плоди чужої праці – залюбки. зараз взагалі в умах людей закріплюється думка, що заробляє гроші не той, хто працює, а той, хто краде. нажаль, сучасна ситуація в нашій країні дійсно така, що далеко не завжди сумлінно працююча людина може заробити собі на гідне життя.
роздумуючи про значення праці в житті людини, я не можу не погодитися з такою простою та розумною думкою, як та, що висловив колись видатний український філософ григорій сковорода. я маю на увазі «споріднену працю». сутність її в наступному: кожна людина вміє робити щось, до чого в неї є природний хист та покликання, тому така праця приносить людині не лише винагороду матеріальну, а й справжнє задоволення. та люди часто змушені обирати між власною «спорідненою працею» та професією, яка вважається престижною та добре оплачуваною. і тоді праця стає для людини тягарем, повинністю. мабуть, саме через це стільки людей у світі не полюбляють працювати.
Н триста сорок шість, двадцять дев"ять Р трьохсот сорока шести (шістьох), двадцяти дев"яти (двадцятьох дев"ятьох) Д трьомстам сорока шести (шістьом), двадцяти дев"яти (двадцятьом дев"ятьом) З триста сорок шість, двадцять дев"ять (двадцятьох дев"ятьох) О трьомастами сорока шістьма (шістьома), двадцятьма дев"ятьма (двадцятьома дев"ятьома) М на трьохстах сорока шести (шістьох), на двадцяти дев"яти (на двадцятьох дев"ятьох)
Н сімнадцять Р сімнадцяти (сімнадцятьох) Д сімнадцяти (сімнадцятьом) З сімнадцять (сімнадцятьох) О сімнадцятьма (сімнадцятьома) М на сімнадцяти (сімнадцятьох)
Н три четвертих Р трьох четвертих Д трьом четвертим З три четвертих О трьома четвертими М на трьох четвертих
Н Одна ціла одна друга Р однієї цілої однієї другої Д одній цілій одній другій З одну цілу одну другу О однією цілою однією другою М на одній цілій одній другій
Н п"ять десятих Р п"яти десятих Д п"яти десятим З п"ять десятих О п"ятьма десятими М на п"яти десятих
Н триста сімдесят восьмий Р триста сімдесят восьмого Д триста сімдесят восьмому З триста сімдесят восьмого О триста сімдесят восьмим М на триста сімдесят восьмому
кожній людині для життя потрібні певні ресурси. найпростіші з них – це їжа, одяг, житло. у сучасному світі з’являється все більше речей, які людина прагне мати заради комфорту та можливостей. але для того, щоб все це взагалі було, людина має трудитися, прикладати зусилля, використовувати свої знання та таланти. навіть первісні люди мільйони років тому мали щось робити, аби щось мати. спочатку вони ходили, шукали, збирали та зберігали продукти, потім займалися мисливством, риболовлею, згодом стали застосовувати знаряддя праці, вивчали навколишній світ. це зрештою поступово призвело до того науково-технічного прогресу людства, який ми спостерігаємо зараз. і все завдяки праці людей.
праця завжди годувала людину. щедра земля дарувала врожай хліборобові, майстерність та вправність приводила покупців на товари ремісника, сила та сміливість видобувачів підкоряла багаті на корисні копалини надра землі, розум та кмітливість вчених приводила до нових відкриттів та винаходів, якими тепер користується все людство.
людина, яка вміє та любить працювати, в усі часи користувалася повагою інших. той, хто вміє щось робити, тем більше добре, завжди прогодує і себе, і родину, вважалося у народі. нажаль, крім тих, хто готовий чесно працювати, серед нас завжди знаходяться ті, хто сам нічого робити не хоче, а от привласнити плоди чужої праці – залюбки. зараз взагалі в умах людей закріплюється думка, що заробляє гроші не той, хто працює, а той, хто краде. нажаль, сучасна ситуація в нашій країні дійсно така, що далеко не завжди сумлінно працююча людина може заробити собі на гідне життя.
роздумуючи про значення праці в житті людини, я не можу не погодитися з такою простою та розумною думкою, як та, що висловив колись видатний український філософ григорій сковорода. я маю на увазі «споріднену працю». сутність її в наступному: кожна людина вміє робити щось, до чого в неї є природний хист та покликання, тому така праця приносить людині не лише винагороду матеріальну, а й справжнє задоволення. та люди часто змушені обирати між власною «спорідненою працею» та професією, яка вважається престижною та добре оплачуваною. і тоді праця стає для людини тягарем, повинністю. мабуть, саме через це стільки людей у світі не полюбляють працювати.