ответ:
статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. у ній досліджено подвійні (складні) присудки, утворені внаслідок трансформації простих елементарних речень у неелементарні. обґрунтовано відмінність цих присудків від складених іменних та від дуплексивів. виокремлено два типи подвійних присудків – дієслівно-іменні та дієслівні. проаналізовано особливості їх вираження. установлено, що в дієслівно-іменних присудках у ролі першого компонента вживають дієслова зі значенням спрямованого й неспрямованого руху, процесуально-локативним, інтелектуальної й мовленнєвої діяльності, фізичних і фізіологічних процесів, конкретної дії, а в ролі другого – прикметники, іменники в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладні сполучення та фразеологізми; у дієслівних – у ролі першого компонента використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого руху та процесуально-локативним, у ролі другого – здебільшого дієслова інтелектуальної та мовленнєвої діяльності, конкретної дії.
объяснение:
от і прийшла весна. дихається легко, свіжий вітер і сонечко знову радують своєю посмішкою. я їм посміхаюся у відповідь, тому що мені подобається ця пора року. природа оживає й готується до нових подвигів. річки наповнюються снігами, що тануть, лісу оживають, звірі й птахи вертаються у свої гнізданавесні все стає якимось казковим і незвичайним. щодня перетворюється в маленьку казку. я встаю рано ранком і відразу ж іду гуляти на вулицю, тому що весна дарує своє тепло й хоче, щоб воно вселилося в кожну людину. дорослі не розуміють, чому я радуюся. я радуюся новому життю
Н. в. чотири п’яті (п’ятих)
Р. в. чотирьох п’ятих
Д. в. чотирьом п’ятим
Зн. в. чотири (чотирьох) п’ятих
Ор. в. чотирма п’ятими
М. в. на чотирьох п’ятих