Коли за Омеляном зачинилися двері, мати підійшла до доньки, припала до її грудей, як колись у дитинстві донька припадала до неї.
(Коли), [ ], (як)
Дві стрілочки від квадратних дужок. Питання коли? як? відповідно.
Речення складне, складнопідрядне і обставинними часу та порівняння. Неоднорідна підрядність.
Коли(обставина) за Омеляном (додаток) зачинилися (присудок) двері(підмет), мати (підмет) підійшла(присудок) до доньки (додаток), припала (присудок) до (додаток) її (означення) грудей (долаток), як колись у дитинстві (обставина) донька (підмет) припадала (присудок) до неї (додаток).
Речення складається із трьох частин.
1. Мати підійшла до доньки, припала до її грудей. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками.
2. Коли за Омеляном зачинилися двері. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
3. Як колись у дитинстві донька припадала до неї. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).