Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
П-Доброго дня,Василь В-доброго дня, Петро П: хочу подякувати тобі, за те, що ти дав мені прочитати таку цікаву книгу з історії нашого краю. Ажде багато чого я дізнався вперше. В: нема за що! Я теж дуже здивувався, коли дізнався, які події відбувались на території нашого краю. Такі події та таких людей ми повинні пам'ятати та розповідати про їх героїчні поступки нащадкам.Бо з часом все забувається П: згоден з тобою. Багато чому нам треба повчитись у цих людей. Бо той, хто знає і пишається історією свого краю може його збагатити.
