Уявімо на хвилину, що немає на світі книг: немає Чебурашки, Хоттабича, Незнайки, Гаррі Поттера, Чіпполіно, Буратіно. Без них життя відразу стає тьмяним і сірим, нудним і безрадісним. Кажуть, що споконвіку книга ростить людину.
Про це дуже цікаво написано у Карлоса Руїса Сафона в його фантастичному романі «Тінь вітру» . Батько, згідно з традицією, літнім ранком повів свого сина на ім'я Даніель вибрати свою першу книгу на Кладовищі Забутих Книг. Це місце являє собою щось на зразок складу або музею, де зберігаються старі і забуті книги. Обрана книга вразила Даніеля до глибини душі і визначила його подальшу долю.
Ось чому ми любимо книги - вони відкривають нам шлях в невідоме, відкривають секрети і таємниці, вчать мріяти, діляться знаннями про устрій світу. Книга - як корабель, а її сторінки – як вітрила, а ти відправився в кругосвітню подорож в нескінченний світ слів і образів, героїв і негідників, давнини і далекого майбутнього.
Українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. Багато незгод випало на його долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх. А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною, згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами. Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини. Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого. Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному. Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.
Уявімо собі на мить, що українці є однією сім'єю. Це велика і дружня родина. У ній панує любов і злагода. Усі поважають один одного. Не сперечаються, а дослухаються до думки кожного. Не крадуть. Не ображають нікого. Не обманюють і не використовують інших. Поганих слів не вживають. Усі є добрими і щирими. Безкорисливими і співчутливими. Працьовитими і чесними. Люблять свій край. У такому випадку зникнуть злочини. Не буде голодних і самотніх людей. Не будуть покинуті діти. У кожного будуть батьки, котрі любитимуть їх. Усі будуть щасливими.
Уявімо на хвилину, що немає на світі книг: немає Чебурашки, Хоттабича, Незнайки, Гаррі Поттера, Чіпполіно, Буратіно. Без них життя відразу стає тьмяним і сірим, нудним і безрадісним. Кажуть, що споконвіку книга ростить людину.
Про це дуже цікаво написано у Карлоса Руїса Сафона в його фантастичному романі «Тінь вітру» . Батько, згідно з традицією, літнім ранком повів свого сина на ім'я Даніель вибрати свою першу книгу на Кладовищі Забутих Книг. Це місце являє собою щось на зразок складу або музею, де зберігаються старі і забуті книги. Обрана книга вразила Даніеля до глибини душі і визначила його подальшу долю.
Ось чому ми любимо книги - вони відкривають нам шлях в невідоме, відкривають секрети і таємниці, вчать мріяти, діляться знаннями про устрій світу. Книга - як корабель, а її сторінки – як вітрила, а ти відправився в кругосвітню подорож в нескінченний світ слів і образів, героїв і негідників, давнини і далекого майбутнього.