На березі моря жив-був дім. Дах перекосило. Пічка розвалилась. Труби переїхали набік. Вікна не відкриваються, двері не зачиняються. Долівка в щілинах. Колись давно в цьому будинку жили люди. Тоді він був новенький і гарний. А потім люди виїхали і будинок вийшов із ладу. Став сумувати і старіти. І сад біля будинку сумував і навіть здичавів від самотності. Яблука стали прекислими, а вишні – предрібними. Замість квітів превисока трава, кропива та будяки виросли. От і жив старий, запущений будинок в пристарому, запущеному саду.
Та одного дня листоноша приніс йому телеграму: "Приготуйся зустрічати гостей, які приїдуть здалеку. На приготування у тебе є два тижні." Зрадів будинок, що до нього повертаються люди і відчув себе знову молодим і повним сили. Недарма українська приказка говорить: «Гість в дім – радість в нім».
Объяснение:
A) Налякане заколотом гайвороння знялось із сусідньої стріхи, й било крилами
над обсипаною стріхою (М. Коцюбинський).
Б) Улиці в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум
із завзяттям і трохи зі злістю (І. Нечуй-Левицький).
в) На тракторі сиділа дівчина кругловида, закіптюжена у засмальцьованім
комбінезоні, в червоній, як шмат полум'я косинці (О. Гончар).
Г)Листатий чауш, або волове око - як його в них звуть, буйно розрісся цієї
весни (О. Гончар).
Д)Спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку
(М. Сиротюк).