М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
tim2k09
tim2k09
09.03.2020 15:26 •  Українська мова

. Виправіть помилки в словах. Бульон, к’ювет, атель’є, пьєдестал, інтервью, рьюш, іньєкція, лібрето, деректор, вана, диріжер, істория, пєсса, пьюре, хирург, тона, б’юлетень,

👇
Ответ:
bbb70
bbb70
09.03.2020

ответ:бульйон,кювет,ателье,п'ятестал,інтервью,рюша,ін'єкція,лібретто,директор,ванна,дріжер,історія,п'єсса,пюре,хірург,тонна,бюлетень

Объяснение:

4,4(80 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Юля3класс
Юля3класс
09.03.2020

Творення і правопис ступенів порівняння якісних прикметників

Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.

Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ - найдавніше місто в Україні.

Ступенювання прикметників

Вищий ступінь

Найвищий ступінь форма(синтетична)Використовуємосуфікси -ш-, -іш-дальший, рідніший форма(синтетична)Додаємо префікс най-до форми вищогоступеня:найдальший, найрідніший

Складена форма(аналітична)Додаємо слова більш, меншдо звичайної форми прикметника:більш далекий,більш рідний

Складена форма(аналітична)Додаємо слова найбільш,найменш до звичайної форми прикметника:найбільш далекий, найбільш рідний

Вищий ступінь порівняння прикметників

Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за до суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший.

Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.

Cуфікс -іш- У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.

Cуфікс -ш- При додаванні суфікса -ш-:

а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибокий — глибший, солодкий — солодший;

б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ.

Букву щ пишемо лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий.

У семи прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.

Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— [корочший], але пишемо коротший; солодкий — [солоджший], але пишемо солодший.

Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.

Якщо вищий ступінь прикметника творимо за до слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).

Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за до слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.

Найвищий ступінь порівняння прикметників форму найвищого ступеня порівняння творимо від вищого за до префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.

Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.

Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.

4,7(52 оценок)
Ответ:
djiner
djiner
09.03.2020
Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!
4,8(88 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ