Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.
Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкрилася поросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка.
Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.
Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.
То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем...
Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.
Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл. Маю надію, що написала правильно, але не впевнена(
Маю надію що текст не завеликий:
З дитинства всім говорять, що спорт дуже важливий для здоров’я й розвитку людини. Але чомусь завжди перебувають відмовки, щоб не піти в якусь секцію: те бракує часу на уроки, то далеко перебуває стадіон. Але варто тільки один раз зважитися, і все життя зміниться назавжди.
Мій друг довгий час ходив на плавання, його відвела туди бабуся ще в п’ять років. Перед кожним своїм тренуванням він умовляв піти із собою, в а мене перебували відмовки. Але коли заперечувати вже не було сил, я зважився. Звичайно, я чув його розповіді про те, як це здорово, але такого не очікував.
Після тренування я зрозумів, що плавання відмінний іб підтримувати себе у відмінній фізичній формі. Природно, що перші рази було дуже важко фізично: боліли всі м’язи, по ранках не хотілося вставати з ліжка. Але варто протриматися дві – три тренування й можна відчути, як з кожним змахом руки або рухом ніг, тіло наливається силоміць.
Варто згадати, що плавання – це особливий вид спорту, зовсім не обов’язково домагатися олімпійських успіхів, адже навіть маленьким дітям корисно перебуває у воді. Існує навіть особливий напрямок – лікувальне, його призначають людям, які не можуть ходити. Адже вода, допомагає людині розробляти всі групи м’язів і почувати себе в тонусі. Якщо ж говорити про мене, то вже кілька років ми із другом ходимо на плавання, тепер я не представляю своє життя без тренувань
Після них почуваєш себе оновленим. Існує кілька стилів плавання: кроль на спині й на груди, батерфляй і брас. Кожний плавець воліє один з них, але повинен володіти всіма. Я, наприклад, люблю плавати брасом. У ньому потрібно дуже ритмічно зринати й чітко стежити за подихом, щоб не збитися сритма.
Я став захоплюватися плаванням, не пропускаю жодного змагання. Мене щиро захоплюють олімпійські чемпіони, адже тепер став розуміти, скільки сил і завзятість вкладена в кожну перемогу. Адже навіть потрапити на будь – яке змагання це величезна праця, а вуж виграти ще складніше. Мій кумир Майкл Фелпс, він восемнадцатикратный олімпійський чемпіон. При цьому він віртуозно володіє всіма видами плавання
Тепер я точно знаю, який вид спорту назавжди залишиться в моєму житті. Адже саме плавання надає мені сил і здоров’я, допомагає правильно дихати, а сам головне дисциплінує й робить сильніше. Кожний вільний робити вибір сам, для мене кращим спортом було й залишиться плавання, навіть якщо я не доможуся яких–небудь успіхів.