Хочу розповісти про свою кращу подругу. Її звуть Ася. Вона не перестає наповнювати позитивом, радувати, робити щасливою. Я подружилася з нею з-за однакового почуття гумору, ставленням до чого-або й до кого-або - ми як дві краплі води. Зростанням ми однакові теж. Вона любить мене, за мною у вогонь, і у воду, я теж. Я люблю свою подругу Асю.
Відповідь:
Я дуже часто замислююсь над тим, що може зробити мене по-справжньому щасливою. Насправді, для цього потрібно небагато: прекрасне самопочуття, близькі люди поряд, затишна атмосфера. Щастя у дрібницях: в улюбленій справі, у прекрасній погоді, у вогниках нічного міста або зоряному небі. Щастя живе в середині нас, його потрібно пробудити.
Але інколи бувають хвилини, у які я не можу почуватися щасливою. Це відбувається, коли у близьких для мене людей виникають проблеми зі здоров'ям, їх щось турбує. Тоді у мене болить душа за моїх рідних. Проте минає час, проблеми минають. І у такі хвилини я починаю усвідомлювати, як мало потрібно для щастя! Я щаслива людина, адже маю все для цього: прекрасну родину, відданих друзів, хобі та радість від того, що я живу.
Пояснення:
Моїм найкращим другом є Сашко. Він дуже хороша людина. Ми з ним подружилися, коли гуляли у нашому дворі. Виявилось, що у нас дуже багато спільних інтересів. Нам разом завжди дуже цікаво і весело. Я Сашку можу довірити будь-які таємниці. (Або: Я Сашку довіряю. Він вміє берегти всі мої таємниці (секрети).) Ми допомагаємо один одному. Як мені пощастило з другом!