Ідею "сродної праці" Г. Сковорода проводить у байках "Орел і Черепаха", "Собака і Кобила", "Жайворонки", "Зозуля і Косик", " Бджола і Шершень. У кожній з них автор показує, що справді щасливим можна бути лише тоді, коли займаєшся "своєю" справою. Хоч героями байок Сковороди є тварини, та ми легко можемо вгадати в них узагальнені образи різних в населення країни. За життя Григорія Савича ця ідея була зовсім непопулярною, адже залежно від того в якій "касті" народилася людина, так вона і жила все своє життя . Селянин не міг дозволити собі навчання, чи заняття мистецтвом. Зараз ідея "сродної праці" є дуже актуальною, адже в сучасному глобалізованому суспільстві більшість може дозволити собі обирати заняття до душі, аби лишень було бажання знайти його. Григорій Сковорода кілька століть тому дуже просто визначив формулу щастя для кожної людини і ця формула - це його ідея "сродної праці". І справді, багато прикладів свідчать, що займаючись своєю справою людина отримує і , найперше, моральне задоволення, і повагу та визнання, і грошову винагороду, яке б це заняття, з погляду інших, не було б неприбутковим. Той, хто зміг відшукати, саме "своє" заняття, просто стає щасливим і живе в гармонії з собою.
На мою думку iдея "сродноi прцi" дуже гарно розкрита в байцi "Бджола та шершень". Я вважаю,що суть цієї iдеї полягає в тому щоб донести дуже велику мораль до людини.Адже шершень який весь час висмiює кропiтку роботу бджiлки,хоча сам живе за її рахунок.Бджола ж в свою чергу відповідає йому що її покликання - збирати мед,а без роботи вона не мислить свого життя.Сковорода вшановує таких працьовитих,мудрих людей як бджiлка,вiн вважає,що "сродна" праця тiльки прикрашає людину.I висмiє таких людей,як шершень.Адже вiн нiчого не робить,живе за рахунок iнших,та таке icнування i життям то важко назвати,бо жити ради того,щоб поicти i попити,я вважаю це не нормальним.Нажаль ця проблема актуальна i на наш час.Дуже багато людей якi живуть за рахунок iнших,та iх це влаштовує.Вони нiчого не прагнуть,не намагаються досягти чогось кращого,i це не нормально.Адже така людина нiколи небуде душевно та морально спокiйна,задоволена,вона не буде потрiбна суспiльству.А навiщо тодi жити?!