Відповідь:
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят.
Я люблю гати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти. Повітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.
Пояснення:
Відповідь:
Правда — те, що відповідає дійсності, істина, впевненість.
Здавна повелося на українській землі: проводжаючи сина в далеку дорогу, мати благословляла його і бажала здоров'я, щасливої дороги, пам'яті про рідний край, і зичила ніколи не розминатися з правдою в житті. Здоров'я, щастя, правда, любов до матері й рідної країни — найсвятіші моральні істини для всіх людей на землі.
Правдива людина — кажуть про того, хто живе за правдою, і то найвища йому оцінка.
Цікаво, що слово правда утворилося за до суфікса -вд-а, який використовувався на позначення абстрактних понять, від слова правъ з праслов'янської мови, яке мало первісне значення передній, перший, рівний, істинний. А якщо зазирнути ще більше в глибину віків, то можна побачити частину слова пра-, яка і досі зустрічається в слові прадід і вказує на давність чого-небудь.
Усіх нас з дитинства вчили, що брехати недобре. Але чому, докладно й не пояснили. Що таке чесність і чому вона так високо цінується – я довго роздумував над цим. І зрозумів, що коли люди брешуть, у них на це бувають різні причини, іноді навіть поважні. А якщо людина може дозволити собі бути чесним, значить, йому нема чого соромитися своїх вчинків або думок.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту.
Пояснення: