Жили й росли помаленьку яблуня і береза біля нашої рідної школи.Ці дерева виглядали красиво як для мене: яблуня була низькою,листки красивої й незвичайної форми.А береза висока лисьочки маленькі й трошки жовтуваті.
Яблуня найкраще багато дає смачні, солодкі яблука у літку.Береза красще росте й дає сік в весні.Яблунька корисна тим що вона відбілює зуби, покращує пам'ять, а береза тим що у неї є сік в якому є багато вітамінів- і головне те що без всяких хімічних добавок!Мені найбільше подобається дерево---яблуня.Тому що у неї є смачнющі, ситні яблучка й червоненькі як калина, й тому мені подобається яблуня.
Петрик засмучено тяжко зробив великий ,повний відчаю і образии,вдох і попрямував додому.
-Ей,Дмитрик,не можна так чинити з іншими! - посварила Дмитра Марічка. Марічка була найгарнішою,найрозумнішой,найпрекраснішою дівчинкою в класі. Проте,головне,що серце в неї добре,завжди захищає всіх.
Дмитро зробив вигляд ніби не почув. Не стане ж він битися з дівчинкою,тим паче з тою,яка йому подобалась. Але це зовсім інша історія. Дмитрик був забіякою,хуліганом і двієчником. Любив тільки себе (ну і по правді кажучи,ще й Марічку,але це секртет).
Марічка дивилася на Дмитрика,який порпався в снігу і думала,чи правда що він і правда настільки грубий? Та ні,в нього добре серце...принаймні в це вірила дівчинка. Марічка стояла так десь із хвилину ,аж раптом хтось пульнув їй у спину сніжку. Ах так,то була Софійка... Найвеселіша любителька вечірок і розіграшів,найпозитивніша дівчинка у класі і найкраща подруга Марічки. Дівчата привітались ,поговорили і Марічка розказала,що трапилось. Софійка не довго думаючи скрикнула "КОНКУРС". Вона мала рацію,гарна ідея. Тож,діти вирішили зробити конкурс сніговиків. У кого найкращий - той і виграв. Якщо виграш Дмитра - Петрик іде геть із подвір'я,а якщо ж перемога за Петриком - іти доведеться Дмитру. Зібравши обох хлопців,мав розпочатися конкурс. Дмитро,впевнений у своїй перемозі вже готувався попрощатися з Петриком. А Петро сумно сидів у кутку і розумів що йому не виграти Дмитра. Тоді,він побачив вогник перед собою - то була фея! Чарівна фея! Вона сказалась до дала хлопчику зілля ,яке він мав вилити на свого сніговика. Тож,конкурс розпочався і Петро,як і просила фея,вилив зілля на сніговика. Звичайно,в Дмитра вийшов сніговик куди кращий,але...сніговик Петра був чарівний! Всі,хто до нього торкався - отримували що бажали. Звичайно,виграв Петрик і Дмитрик мав піти... проте,Петрику стало жаль його і він залишив його,не дивлячись на те,як він себе поводив. Адже у нього добре серце
Трохи згодом,Дмитрик зрозумів свої помилки і став хорошим другом для всієї компанії.
Будьте добрішими і завжди давайте другий шанс)