Якби птахи і звірі могли розмовляти, люди могли б дізнатися багато цікавого: як вони живуть, як вони почуваються. Ми могли би найти спільну мову і вони могли б допомагати нам. Лісні мешканці змогли б допомагати нам, коли ми збираємо у лісі гриби та ягоди. Вони могли б допомагати нам, уникати небезпечних шляхів і отруйних рослин.
Я живу у затишному місті ... Тут дуже багато різних пам`яток. В моєму місті дуже багато різних визначних місць. Сюди часто приїджають туристи, відпочивають у різних куточках міста. Біля нього ротікає невеличка річка ... Влітку туди приходять багато сімей на відпочинок. Моє місто дуже гарне тут є багато історичних памяток, цікавих місць куди приїзджають туристи з цілого свту.Та не тільки заце я люблю своє місто також тут є місця де ми з друзями можемо відпочити.Я дуже люблю відпочивати на водоймі, ходити у кафе , і просто грати футбол на моїй вулиці.Тут теж дуже класно.Я тут виріс і знаю кожен куточок, кожне дерево.Кожен камінчик на моїй вулиці повязаний з якимось спогадом: там я біг і перечепився , а тут ми з друзями завжди зустрічались. Наш край є дуже мальовничим тому ніколи не хочеться сидіти вдома.За все це я обожнюю своє місто, вулицю і не хочу покидати її: свою малу Батьківщину.
Як він ішов! Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали - Співали ноги, І тиша музику берегла. Як він ішов! Зачарований світом, Натхненно і мудро творив ходу - Так нові планети грядуть на орбіти З шаленою радістю на виду! З шаленим щастям і сміхом гарячим, З гімном вулканним без музики й слів! Як він ішов! І ніхто не бачив, І ніхто від краси не зомлів. В землю полускану втюпився кожен, Очі в пилюці бездумно волік… Раптом - Шепіт поміж перехожих: - Що там? - Спіткнувсь чоловік… Одні співчували йому убого, Інші не втримались докорять: - Треба дивитись ото під ноги, Так можна голову потерять… Трохи в футбола пограли словами, Обсмакували чужу біду. А він знову йшов. І дивився прямо. І знову Натхненно творив ходу!
Якби птахи і звірі могли розмовляти, люди могли б дізнатися багато цікавого: як вони живуть, як вони почуваються. Ми могли би найти спільну мову і вони могли б допомагати нам. Лісні мешканці змогли б допомагати нам, коли ми збираємо у лісі гриби та ягоди. Вони могли б допомагати нам, уникати небезпечних шляхів і отруйних рослин.