Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що? Іменники змінюються за: ⇒ Числами: - однина: тварина, завод; - множина: тварини, заводи. ⇒ Відмінками: Н. тварина тварини Р. тварини тварин Д. тварині тваринам З. тварину тварин О. твариною тваринами М. на тварині на тваринах Кл. тварино тварини синоніми; чоловік – чоловік, друг – товариш, вітчизна – батьківщина. антоніми; війна - мир, ранок - вечір,день-ніч
Підметом (Корова (хто?) Пасеться на лугу)2) присудок (Я роблю (що?) Домашнє завдання)3) Обставиною (Я сьогодні ночую (де?) У подруги)4) Доповненням. (Маша до мені (з чим?) Із завданням) Я роблю домашне завдання я -пiдмет роблю- присудок
Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що? Іменники змінюються за: ⇒ Числами: - однина: тварина, завод; - множина: тварини, заводи. ⇒ Відмінками: Н. тварина тварини Р. тварини тварин Д. тварині тваринам З. тварину тварин О. твариною тваринами М. на тварині на тваринах Кл. тварино тварини синоніми; чоловік – чоловік, друг – товариш, вітчизна – батьківщина. антоніми; війна - мир, ранок - вечір,день-ніч
Підметом (Корова (хто?) Пасеться на лугу)2) присудок (Я роблю (що?) Домашнє завдання)3) Обставиною (Я сьогодні ночую (де?) У подруги)4) Доповненням. (Маша до мені (з чим?) Із завданням) Я роблю домашне завдання я -пiдмет роблю- присудок
б) єдність, ад'ютант, Юлія, юрта, твож