Моря й океани повні екзотичних, дивовижних істот, і великих, і малих. Мешканці моря пристосовані жити під водою, витягувати кисень з водної товщі, добувати собі їжу в цій стихії.
Живуть, наприклад, в океанській товщі сірі кити. Кити – тварини, але живуть в товщі води. Їм потрібно періодично виринати на поверхню, щоб поповнити запас повітря. Робити це потрібно часто, раз на три-п’ять хвилин, щоб потім залишатися під водою до п’ятнадцяти хвилин. Гріє кита запас цінного жиру, який він нагулює, харчуючись ракоподібними. Тіло кита-громадини покрито білими цятками. Це сліди життєдіяльності нашкірних паразитів – усоногих рачків.
Влітку кити пливуть на далекий північ-годуватися. Вони смішно грають у воді: перевертаються на спину, пускають великі фонтани, картинно пірнають. Кити дружні. Вони захищають одне одного, намагаються охороняти самок з дитинчатами. Одні самки навіть допомагають іншими при пологах. І це дивно. Кити-горбачі і полюють щось на рачків разом. Випускаючи пухирці повітря, вони оточують рачків ними, що мережею.
На самому дні морському повзають маленькі «пилососи» – морські огірки. Наукове їх назва голотурії. Вони поїдають всілякі залишки і недоїдки. Таким чином морські огірки «чистять» морське дно. Залишається чистий пісок. Ще морський огірок дивний тим, що він здатний відновлювати свої органи, якщо вони втрачені. Наприклад, якщо хтось їх з’їв. Зустрічаються морські огірки дуже яскравих кольорів, є й такі, які пристосовані дихати всією поверхнею шкіри. Взагалі, «гідравліка» морського огірка дивовижна – він пересувається завдяки приголомшливій системі нагнітання води.
Є у живучого морського огірка в запасі кілька дивовижних в звільнитися від хижаків. Наприклад, випустити довгі клейкі нитки, які відлякують хижака. Або хижак в них заплутується, а вони до того ж і твердіють, доставляючи йому неприємності. А є ще приголомшливий б, коли огірок вивалює всі свої нутрощі назовні. Через кілька тижнів органи утворюються знову. Ось такі дива відбуваються на дні морському.
У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол. У цих словах К.Пруткова образно визначена роль дружби в людських справах. Дружба ушляхетнює життя, її шанували і возвеличували мислителі давнини. Дружба в оцінці Аристотеля «найнеобхідніше для життя, ніхто не хоче жити без друзів,навіть якщо немає інших багатств». Далі роз*яснює він «дружба – не тільки неоцінена, а й прекрасна, ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів. Мати багато друзів – це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною ідругом – це одне і те саме». Надзвичайно високо оцінюється дружба в українській культурі та ментальності. Розкриваючи силу дружби, Григорій Сковорода наводив слова Плутарха «що дружба супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи і чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання, і Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радісним, приємним і милим».
Коли друг поруч і разом з вами втішається, і якби підлесник не кував лихо,використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить в дружбу. Сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів. Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, телебачення, подекуди, замінює людське спілкування. Чи актуальні питання глибинних стосунків?
Звичайно час вносить свої корективи, але такі поняття, як «дружба» і«любов» - завжди залишаться найвищими цінностями. Вони являють собою таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюючи життя радістю, емоційно збагачуючи його. У психології поняття «дружба» визначається як стійкі, міжособистісні відносини, які характеризують взаємну прихильність їх учасників,взаємні очікування відповідних почуттів та відання переваги.
Розвиток дружби передбачає слідування неписаному кодексу, що стверджує необхідність взаєморозуміння,відвертості та щирості. Вона передбачає довірливі стосунки, активну взаємодо взаємний інтерес до справ та переживань іншого, щирість та безкорисливість почуттів. Серйозні порушення цього подібного кодексу ведуть до її припинення або до поверхових приятельських стосунків, або до перетворення її в протилежність дружби – у ворожість.
Найбільшої інтенсивності дружба досягає в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова значущість відносин із друзями. При цьому стосунки між друзями наповненні глибоким емоційним змістом. Дружба виступає іноді своєрідною формою психотерапії для людини, вона дозволяє висловити потаємні почуття та знайти тих, хто поділяє її думки. Тож справді, як стверджує українське прислів*я «Людина без друзів – що дерево без коріння».