Вправа 5. Запишіть речення, виконайте синтаксичний розбір. Люди намагалися допомагати мені, досить я наголодувався, поки виліз у люди, але це було марно, краще б вмер тоді разом.
Звичайно, людське життя та існування — не одне й те саме. На моє глибоке переконання, справді «жива» людина мусить відчувати, переживати й цінувати кожну хвилину, проведену в цьому світі.Наприклад, у мене та людей кола мого спілкування зараз на перший план висунута проблема пошуку себе, свого місця у світі та того, що наповнюватиме буденність, аби вона не перетворилася на існування, обмежене навчанням в університеті й банальними розвагами. Особисто мені цього мало. Я беру участь і в науковій роботі, і в соціальних молодіжних програмах, що пов’язані з майбутнім фахом.
Отже, розмірковуючи над таким важливим питанням, можемо дійти висновку, що «існувати» і «жити» — дві різні речі. Жити потрібно НАТХНЕННО. І самій лише людині вирішувати, чи наповнювати життя барвами, чи пасивно чекати невідомо-чого. Пам’ятаймо, що лише мертва риба пливе за течією.
Недавно у мене був День Народження, на який мені подарували чудовий годинник. Це чорний електронний годинник фірми "Casio", спеціально розроблений для екстримальних умов. Він водотривкий (в ньому можна пірнати на глибину до 200 м), що дозволяє мені в ньому плавати,митися,мити посуд та робити інші речі пов'язані з водою. Він темно сірого кольору з білими надписами біля кнопок. Основна частина годинника зроблена, достатньо, твердої гуми з металічним кільцем навколо ілюмінатора, зробленого з японського мінерального скла. Нижня частина годинника закрита металевою пластинкою, яка з середини укріплена гумою, для водотривкості. Мені дуже подобається мій годинник, який, доречі,прослужив мені вже рік.
Объяснение:
Звичайно, людське життя та існування — не одне й те саме. На моє глибоке переконання, справді «жива» людина мусить відчувати, переживати й цінувати кожну хвилину, проведену в цьому світі.Наприклад, у мене та людей кола мого спілкування зараз на перший план висунута проблема пошуку себе, свого місця у світі та того, що наповнюватиме буденність, аби вона не перетворилася на існування, обмежене навчанням в університеті й банальними розвагами. Особисто мені цього мало. Я беру участь і в науковій роботі, і в соціальних молодіжних програмах, що пов’язані з майбутнім фахом.
Отже, розмірковуючи над таким важливим питанням, можемо дійти висновку, що «існувати» і «жити» — дві різні речі. Жити потрібно НАТХНЕННО. І самій лише людині вирішувати, чи наповнювати життя барвами, чи пасивно чекати невідомо-чого. Пам’ятаймо, що лише мертва риба пливе за течією.