1.У всіх дієсловах у ІІ особі однини пишеться в закінченні и в рядку А сидіти, бігти, спати Б хотіти, сумувати, лежати
В кликати, зеленіти, казати Г клеїти, писати, скакати
2. У всіх дієсловах у ІІ особі однини пишеться в закінченні е в рядку
А нездужати, клеїти, читати Б боротися, одягати, переконуватися
В заздрити, цвісти, охопити Г відпустити, горіти, мити
3.Усі дієслова належать до ІІ дієвідміни в рядку
А писати, гратися, дивитися, різати Б клеїти, бачити, стояти, садити
В думати гати, гадати, лежати Г сидіти, летіти, грати, думати
4. До І дієвідміни належать дієслова в рядку
А говорити, ходити, кричати, стати Б учити, малювати, працювати, спати
В бігти, сидіти, любити, іти Г мати, везти, казати, боротися
5.Усі дієслова належать до І дієвідміни в рядку
А читати, грати, клеїти Б вітати, нести, садити
В казати, минати, допомагати Г бачити, летіти, кричати
6. Усі дієслова належать до ІІ дієвідміни в рядку
А жаліти, вечеряти, розбивати Б темніти, купити, знати
В бачити, держати, летіти Г казати, будувати, говорити
7. У всіх дієсловах на місці пропущених букв потрібно писати букву Е або Є в рядку
А каж..те, сад..те, рад..шся Б грі..шся, пиш..ш, бажа..те
В кле..те, зароб..ш, нес..ш Г заспіва..ш, писат..ме, учит..му
8. У всіх дієсловах на місці пропущених букв потрібно писати букву И або Ї в рядку
А лет..ш, співа..ш, буду..те Б мов..те, крич..ш, бач..те
В пиш..те, сині..ш, держ..те Г заговор..те, побач..мо, оточу..те
9. Усі дієслова належать до однієї дієвідміни в рядку
А лежати, ревіти, казати Б берегти, жити, читати
В співати, варити, солити Г випікати, садити, пізнавати
10. Літеру Е в особових закінченнях усіх дієслів пишемо в рядку
А побач..ш, печ..ш, втям..ш Б лет..ш, створ..ш, покаж..ш
В ляж..ш, вийд..ш, зустрін..шся Г порад..ш, ухвал..ш, притул..ш
11. Усі дієслова належать до однієї дієвідміни в рядку
А хотіти, перемогти, лежать Б втрачати, пізнавати, дорожити
В зацвітати, клеїти, вітати Г стояти, садити, просити
12.Букву е слід писати в усіх особових закінченнях дієслів у рядку
А бач..ш, печ..ш, тям..ш Б лет..ш, створ..ш, покаж..ш
В стан..ш, вийд..ш, зустрін..ш Г посад..ш, ухвал..ш, пробач..ш
Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:
"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:
- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається
Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.