Високий-вищий
Вузький-вужчий
Тяжкий - тяжчий
Дужий дужчий
солодкий - солодший
швидкий - швидший
добрий - добріший
м`який – м`якший
близький - ближчий
легкий -легший
короткий - коротший
різкий – різкіший
Вищий ступінь порівняння прикметників і прислівників в українській мові має дві форми: просту (синтетичну) й складену (аналітичну).
Проста форма утворюється від основи прикметника (прислівника) шляхом додання суфікса «-іш-» або «-ш-». Особливості чергування звуків:
· У першому разі (зі суфіксом «-іш-») основа залишається без змін: тугий — тугіший (туго — тугіше), різкий — різкіший (різко — різкіше), сухий — сухіший (сухо — сухіше
· У другому випадку (з використанням суфікса «-ш-») основа прикметника може зазнавати певних змін:
- Суфікси «-к-», «-ок-», «-ек-» випадають: солодкий — солодший (солодко — солодше), короткий — коротший, широкий — ширший.
- Приголосні «г», «з», «ж» разом із суфіксом -ш- утворюють звукосполучення «-жч-». Існує сім таких прикметників і стільки ж прислівників: важкий — важчий (важко — важче), тяжкий — тяжчий (тяжко — тяжче), близький — ближчий (близько — ближче), низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий (дорого — дорожче). Ці зміни зберігаються і в похідних словах (дужчати, ближчати, подорожчання);
1. У двох прикметниках і двох прислівниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший (легко — легше), довгий — довший (довго — довше);
2. Приголосний «с» разом із суфіксом -ш- зливається в звук «-щ-». Таких прикметників і прислівників три: високий — вищий (високо — вище), товстий — товщий (товсто — товще), красивий — кращий (красиво — краще). Паралельно з формами товщий, товще існують товстіший, товстіше. Звук «щ» зберігається і в похідних словах (покращити, потовщення);
3. Приголосні «т», «д» перед «-ш-» вимовляються як «ч», «дж», але на письмі ця зміна не відбивається: короткий — коротший [корочший], багатий — багатший[багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший] (аналогічно й у прислівниках).
Основа прикметника і прислівника може залишатися без змін: м 'який —
м 'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.
Н.в триста п’ятдесят шість
Р.в трьохсот п’ятдесяти (-ьох) шести (шістьох)
Д.в трьомстам п’ятдесяти ( -ьом) шести (шістьом)
Зн.в триста п’ятдесят шість (шістьох)
О.в трьомастами п’ятдесятьма шістьма
М.в на трьомста п’ятдесяти шести
Н.в дев’ятсот двадцять вісім
Р.в дев’ятисот двадцяти (-оьх) восьми (вісьмох)
Д.в дев’ятистам двадцяти (-ьом) восьми (вісьмом)
Зн.в дев’ятсот двадцять (-ьох) вісім (вісьмох)
О.в дев’ятьмастами двадцятьма вісьма (вісьмома)
М.в на дев’ятистам двадцяти (-ьом) восьми (вісьмом)
Н.в чотириста шістдесят один
Р.в чотирьохсот шістдесяти -ьох) одного
Д.в чотирьомстам шістдесяти (-ьом) одному
Зн.в чотириста шістдесят (-ьох) одного
О.в чотирмастами шістдесятьма одним
Д.в на чотирьомстам шістдесяти (-ьом) одному
Бий, та дрібно, щоб знали чий син.
Близька соломка краще далекого сінця.
Хто пізно встає, тому хліба не стає.
Про вовка річ, а він навстріч.
Порожній колосок вище від усіх.
Пішов батько навпростець - нескоро вернеться.
Охота гірше неволі.
Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.
Мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що...
Дуже небагато людей живе сьогоденням. Більшість готується жити пізніше.
Залізка поробилися прасками ба й утюгами – пороблено?
Щастя – мов зернятко золотого піску в купі бруду, воно сяє навіть на дні пекла.
Все, що робиш, потрібно робити добре, навіть якщо здійснюєш безумство.
Люди охоче вірять у те, у що бажають вірити.