1.Прочитати речення. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Назвати речення просте та складні, пояснити, чим вони розрізняються. Вказати, як з’єднано частини простих речень, що входять до складних. Прочитати складні речення, правильно їх інтонуючи. Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових припасти душею щасливо (І. Шевченко). Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира (Т. Бартош). Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінково рідна мова пломенить (Д. Білоус). Комусь українська нагадує мова бурхливий потік навесні, співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені (Т. Синьоока).
1) Сонце зовсім сіло, вечірня зоря погасла. 2) Не русалонька блукає, то дівчина ходить. 3) Будеш слугою народу, не забудуть тебе зроду. 4) Пройшла зима, весна настала. 5) Прийде осінь у засіках, буде хліб золотий. 6) Правди не приховаєш мудруй, не мудруй. 7) Бачу здалеку хвиля іскриста, грає вільно на синьому морі. 8) Бережися, гордий і могутній птах, у степ прийшли люди. 9) Весняна сила в душі моїй грає, її не зломили зимові морози міцні, її до землі не прибили тумани важкі, її не розбила і ся перелітная буря весняна (Леся Українка). 10) Не бійся заглядати у словник, це пишний яр, а не сумне провалля збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля (І.Рильський). 11) Правильне бачення добра і зла – основа справедливості, а виховання перестає бути вихованням коли дитина відчуває що з нею повелися несправедливо, несправедливість породжує образу і обурення, підлість і лицемірство (В.Сухомлинський).