Місто Житомир майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів(район Старий Житомир),Лісова Кам'янка, Лісна, Кам'янка Польова, Крошенка, Путятинка. У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташованийгідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії. Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській.Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) - це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість - є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено.Окрасою міста є мости. Найцікавішим із них єПідвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони містаМальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра— Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова«животомир», тобто символ мирного спокійного життя.Житомир - батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів науки і культури. Тут знаходяться: історико-краєзнавчий музей, картинна галерея, музей природи, літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка тамеморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова, літературний музей Житомирщини та музей історії пожежної охорони,єдиний в Україні музей історії космонавтики.Житомирський краєзнавчий музей - скарбниця пам'яток матеріальної та духовної культури краю. Музей було відкрито в 1865 р. Велику роль у його створенні зіграли письменники В. Г. Короленко і Г. А. Мачтет, археолог С. С. Гамченко, геолог С. Ф. Бельський, історик А. А. Фотінскій.Картинна галерея музеюмістить твори мистецтва, які в 1919-1020 рр.. були конфісковані у поміщиків колишньої Волинської губернії. В колекції більше тисячі картин XVI - початку ХХ століття, переважно з країн Західної Європи. Найціннішими є твори італійських майстрів епохи пізнього Відродження (XVI століття) і стилю бароко (XVII-ХVIII ст.). У розділі "Мистецтво Італії" представлені полотна Себастьян дель Пьомбо, Аннібале Каррачі, Франческо Фуріні, Луки Джордано та інНа проспекті Миру знаходиться видатний пам'ятник архітектури -Преображенський кафедральний собор Української православної церкви (Московський патріархат), який є пам'яткою архітектури XIX століття національного значення. Будинок побудовано в російсько-візантійської стилі з характерними рисами давньоруської архітектури XI-ХII ст. Висота собору 53 м. На дзвіниці встановлений головний дзвін вагою 500 пудів.На Замковій горізнаходиться Кафедральний костел Св. Софії (XVIII ст.) тадзвіниця. Костел побудований в стилі пізнього ренесансу і бароко. Фасад поділено на два яруси і увінчаний баштами. Стіни товщиною до двох метрів викладені із цегли. В оформленні костелу застосовані тосканські і іонічні ордера, а також обробка другого ярусу головного фасаду і башт Рустам, в інтер'єрі збереглися настінний живопис, ліпниною. Дзвіниця розташована на північний схід від костелу, висота дзвіниці - понад 26 м.Поряд, на Замковій горі,знаходиться ще один пам'ятник архітектури XVIII ст. - Будівля колишнього магістрату, що привертає увагу витриманість і красою форм. Під час війни, в 1941 році, цей будинок був зруйнований. Будинок відновлено в 1951 р.На першому бульварі в парку ім. Гагаріна встановленийпам'ятник О. С. Пушкіну. Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 26 травня 1899 р. на честь 100-річчя з дня народження поета. Це був перший пам'ятник в Житомирі, споруджений на кошти жителів міста.
Объяснение:
сори сели очень много
Відповідь:
СофіївкаЧисленним відвідувачам дендропарк «Софіївка» відомий як туристична перлина України, музей садово-паркового мистецтва, місце, де можна поринути у казковий романтичний світ природи, краси і кохання…
Національний дендрологічний парк „Софіївка” – одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Парк розкинувся на площі майже 180 га на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області.
Заснував парк у 1796 р. польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії та подарував його у день її янгола, в травні 1802 р. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфологій належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже понад 210 років.
Втілювали задум архітектурного проекту народні майстри-умільці Уманщини – з 1796 по 1802 рр. копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали із граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. У парку висаджували дерева місцевих порід та екзотичні рослини, завезені з різних країн світу. Прикрашали парк мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.
У парку навіть зберігся дуб, віком біля 400 років, – німий свідок багатьох подій, що відбувалися у цих місцях. За народними переказами, саме під цим дубом збиралися на наради з козаками легендарні українські ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта.
Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній став (понад 8 га), Нижній став (близько 1,5 га), водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший до 20 м) тощо.Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська Тарпейська й ін.), гроти (Венери, „Горішок”, „Страху і сумнівів” та ін.), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури.
Завдяки компонуванню різних дерев’яних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів – Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля та інші.
Старовинні алеї парку пам’ятають багатьох своїх відомих гостей – тут колись черпали своє натхнення Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Олександр Пушкін…
Сьогодні, окрім екскурсій парком та музеєм, можна покататися на човні підземною річкою або на катамарані, проїхатися верхи або у кареті, у зимовий період – на лижах чи санчатах.
Пояснення: