Охарактеризуйте складні безсполучникові речення за структурою. Визначте речення з однотипними й різнотипними частинами. 1. Жива водиця всохнуть не дає: зніма утому, в спеку - прохолодить. 2. Я вірю в силу доброти, добро завжди сильніше злого... 3. Усі мовчіть - щось мати каже. Цвітуть притишено слова. 4. Себе питаю: може, ще не пізно зібрати в слово молоде тепло? (В. Крищенко). 5. Є в людини стежка чи дорога із юнацьких, із далеких гін - сто разів вертає до порога і приводить серце на поклін (А. Малишко). 6. Роде рідний! Не стлумить нашу жилаву породу - сто вітрів в ногах лежить мого роду і народу... (І.Драч). 7. Скоро сонечко пригріє, потечуть струмки, темний гай зазеленіє, зацвітуть квітки (Олександр Олесь). 8. Вдень почав танути сніг, капали краплі з дахів (В.Сухомлинський). 9. Спить на подвір’ї жито в снопах, сплять чорнобривці, сплять горобці у стрісі, спить і лелека на одній нозі (М. Вінграновський). 10. Гули бджоли над розквітлою липою, гули джмелі в тон розквітливому згасанню струн (Г. Чубач). 11. Бувають дивні на землі діла - серед зими черешня зацвіла (Д. Павличко). 12. Не вчи плавати щуку: щука знає цю науку (Нар. тв.).
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха вець, барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.