День народження – це одне із найулюбленіших свят більшості людей. Це і не дивно, адже в цей день людина отримує найбільше подарунків та побажань, її чекають приємні сюрпризи та зустрічі з друзями. В цю днину відчуваєш себе найважливішим на всій Землі.
Коли я прокидаюсь в свій День народження, то перше, що бачу – це подарунок, котрій стоїть на моєму столі. Це така сімейна традиція – залишати його там. В цей час мама вже хазяйнує на кухні, звідти долинають смачні запахи, котрі примушують швидше піднятись з ліжка і піти до неї. Неня мене ніжно цілує і намагається попіднімати за вуха стільки разів, скільки років виповнюється, але я пручаюсь, бо цей процес мені не дуже подобається. Тут же підходить і батько, котрий вже підготував якийсь веселий жарт.
Потім ми з ним починаємо прикрашати кімнати, адже по обіді до мене в гості мають прийти мої друзі. Ми надуваємо кольорові повітряні кульки, на яких тато пише різноманітні побажання для мене, а опісля розміщаємо їх на дверях та вікнах. Далі тато показує підготовлену вже стінгазету з яскравими малюнками та побажаннями. Її він розвішує на стіні в моїй кімнаті. За цей час мама вже наготувала багато смачних страв. На столі ледь вистачає місця, щоб їх поставити, але вона всеодно переживає, бо їй здається, що це мало. Так поступово підходить той час, коли починають сходитись мої гості.
Друзі приходять вчасно. Кожен з них мене вітає, дарує подарунок, а деякі презентують навіть квіти. Потім ми сідаємо за стіл, гуляємо в різні ігри, співаємо караоке, беремо участь в підготовлених батьками конкурсах. Але на жаль швидко підкрадається пізній вечір, і гості починають збиратися додому.
Я дуже люблю свій День народження. Адже це дуже веселе свято, після якого залишається купа чудових спогадів, ну і, звичайно, гора прехороших подарунків.
У моєму класі 21 учень включаючи мене. Хтось приходить, а хтось іде. Але дружній відносини розділити завжди буде нелегко. Вчителі у нас в школі досить суворі і цей факт на уроці не дає розслабитися. Зате, кожен дзвінок на перерву - це вибух позитивних емоцій. Хоч зміни не достатньо великі, але нам практично завжди вистачає часу обговорити всі шкільні події.Наш клас можна сміливо назвати дружним, оскільки практично немає принижень і образ. А після уроків з усіма домовляємось залишитися пограти у футбол або баскетбол на шкільному майданчику.Буває таке, що хтось не встиг зробити домашнє завдання. І клас завжди до з цією проблемою на перерві. І Ви не дочекаєтеся дивних поглядів і інтриг, з ким не буває.На мій погляд, заслуга згуртованості колективу належить багато в чому нашого класного керівника. Вона може покарати як батогом, так і пряником, тим самим виявляючи справедливість. Якщо хтось випадає із загальної картини класу, він докладе всіх зусиль для згладжування відносин з однокласниками. Ще одним скріпним фактором можна назвати множинні пізнавальні екскурсії організовані ним.Мій клас мені дуже симпатичний і слава богу у мене не виникає внутрішній голос на подобі "Як би не піти в школу!", Тому що розумієш скільки всього цікавого можна пропустити. Сподіваюся, так буде до закінчення школи.
Основна частина слова-це все слово без без закінчення, а значущі частини слова-це корінь, суфіксів, префікс і закінчення