Жила- була у полі посереди троянд Ромашка- та звали. ії Білосніжкою. Богато років вона провела серед троянд, і вже втратила надію, що колись знайде своїх подружок.
І ось одна жди прийшов хлопчик на це поле, та вирішив зібрати букет для своєї матусі з троянд.
Збирав - збирав, та натрапив на Білосніжку. Та ї каже:
- Мабуть цієї ромашці сумно буди однієї у цьому полі. Заберу ка я її до себе в двір. Там посаджу до інших ромашок.
І ось коли хлопчик посадив у дворі Білосніжку, всі інші здивувалися, тай спросили її :
- Ти хто?- запитала одна з них.
- Мене звуть Білосніжкою. Багато років я провила у полі з трояндами. І ось на решти …- не встигла вона доказати як ії перебили.
- Дівчата, в нас новенька. До нашої родини добавилась ще одна Ромашка!
Ось так Білосніжка знайшла свою родину!
-Доброго дня!-Зайшовши до класу сказала бібліотекар.
-Доброго дня!-Чемно відповіли діти.
-Сьогодні ми поговоримо про художню літературу. Хто має запитання?
Піднялася рука Оленки.
-Яке запитання?
-Чи потрібно читати мені художню літературу? Адже зараз є багато підручників та енциклопедій. І часу на книги не вистачає!
Після цього клас затих.
-Ну це питання важливе... Ти, звичайно не маєш часу на книги, але їх потрібно читати. Художньою літеретурою ти розвиваєш мовлення та дізнаєшся багато цікавого! Звичайно-це потрібно!
-Дякую!-Хором відповіли діти.